На нашому сайті уже давався загальний огляд Постанови Кабінету Міністрів України №329 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1022", яку Уряд прийняв 27 квітня 2018 року.

Тепер пропонуємо розглянути, що зазначені зміни, які набрали чинності з 1 травня 2018 року, принесли для ОСББ. Одразу заспокоїмо: запроваджені на першому етапі монетизації пільг і субсидій підходи принципово залишилися незмінними. Однак є нюанси. Про них - докладніше.

1. Знижено граничний розмір витрат на управління багатоквартирним будинком, у межах якого надаються житлові субсидії.

Як видно вже із назви постанови, із набранням нею чинності (з 1 травня 2018 року) втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1022, яка регулювала граничний розмір витрат на управління багатоквартирним будинком, у межах якого надаються житлові субсидії.

Тепер відповідні положення включено до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування”. При цьому змінено формулу розрахунку: відтепер граничний розмір “прив’язаний” до розміру прожиткового мінімуму, а не до розміру мінімальної заробітної плати. Обчислений за новою формулою граничний розмір (мовою постанови - “соціальний норматив витрат на управління багатоквартирним будинком”) нині складає 5,22 грн. з 1 м.кв. на місяць (проти 7,62 грн. за постановою №1022).

Важливо, що новий соціальний норматив застосовується в однаковому розмірі і в разі, якщо управління будинком здійснює ОСББ, і в разі, якщо управління здійснює управитель (раніше, нагадаємо, постанова №1022 передбачала для управителів більший граничний розмір витрат). Принаймні, в цьому питанні до співвласників усіх багатоквартирних будинків тепер застосовується єдиний підхід.

2. Визначено граничний розмір витрат на управління багатоквартирним будинком, у межах якого надаються пільги.

Якщо постанова №1022 стосувалася лише питань надання житлових субсидій, то постанова №409 однаково стосується і субсидій і пільг. Тож тепер питання розміру відшкодування пільг на оплату витрат з управління багатоквартирним будинком є врегульованим: і для пільг і для житлових субсидій застосовується вищезгаданий соціальний норматив 5,22 грн.

Щоправда, з усіх “профільних” законів, якими встановлено пільги, лише Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” прямо згадує про управління багатоквартирним будинком (та й то відповідні зміни ще не введені в дію). Решта оперує більш загальним терміном “плата за користування житлом”. Ситуація неоднозначна. З одного боку, “управління багатоквартирним будинком” прямо не згадане. Але з другого боку, в законах так само не згадувалося і поняття “утримання багатоквартирного будинку” - що не заважало органам соціального захисту протягом багатьох років визнавати і відшкодовувати пільги з оплати утримання житла, тобто, фактично включати поняття “витрат/плати за утримання житла” в поняття “плата за користування житлом”.

Враховуючи таку практику застосування норм законів про пільги, вважаємо, що поняття “плата за користування житлом” є більш широким і охоплює собою витрати з управління багатоквартирним будинком.

Тому, на нашу думку, нині немає жодних законодавчих перешкод в наданні пільг на оплату управління багатоквартирним будинком - як не було перешкод і в наданні пільг на оплату утримання багатоквартирного будинку. Тим більше, що утримання багатоквартирного будинку є однією (і найбільшою) складовою витрат з управління ним.

3. Перелік витрат з управління багатоквартирним будинком, на які надаються житлові субсидії, обмежено.

Якщо раніше пільгами і субсидіями охоплювалися всі витрати з управління багатоквартирним будинком, визначені ст.12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, що підтвердило в своєму роз’ясненні і Мінсоцполітики, то тепер перелік обмежено:

1. Це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:

(...)

щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі — об’єднання), а саме:

- витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів;

- витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

(...)

Фактично, житловими субсидіями на управління буде охоплено лише витрати з утримання будинку, постачання електроенергії, водопостачання та інших комунальних послуг на загальнобудинкові потреби, а також поточного ремонту (тобто, наприклад, внески до резервного фонду більше не охоплюються житловою субсидією). Цікаво, що постанова не передбачила аналогічних обмежень для пільг.

Важливо, що наведений у постанові перелік витрат на утримання не є вичерпним - він починається зі слова “зокрема”. Тому і інші витрати з утримання, прямо в ньому не названі, повинні охоплюватися житловою субсидією.

Викликає сумніви, яким чином на практиці органи соціального захисту будуть перевіряти відповідність заявлених громадянином сум витрат вищезазначеному переліку. Адже зазвичай ОСББ затверджують просто внески на утримання багатоквартирного будинку, як того вимагає від них Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, і при цьому не зобов’язані надавати будь-який формальний розрахунок витрат з управління й утримання органам соціального захисту населення. Більш того, поточний ремонт може фінансуватися як за рахунок внесків на утримання будинку, так і за рахунок внесків до ремонтного фонду. А за рахунок внесків до ремонтного фонду може фінансуватися як поточний так і капітальний ремонт, причому наперед невідомо, в якій сумі який із них буде профінансовано.

Виходячи з викладеного, вважаємо, що громадянин, який звертається по призначення субсидії на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, вправі пред’являти органам соціального захисту населення суму внесків: на утримання будинку та прибудинкової території та до ремонтного фонду. Адже і те і те - витрати з управління.

Не виключено, що наслідком таких обмежень може стати підвищений інтерес до ОСББ з боку Держаудитслужби. Утім, сумнівно, що комусь вдасться довести, що, скажімо, на капітальний ремонт було витрачено саме кошти житлової субсидії. Особливо враховуючи, що загальний розмір усіх внесків у багатьох ОСББ вже перевищує зазначені вище 5,22 грн., на які надається житлова субсидія.

4. Постанова містить кілька положень щодо нарахувань внесків і проведення перерахунків, які насправді неможливо застосувати в ОСББ взагалі й при нарахуванні витрат на управління зокрема.

Так, абз.7 п.9 Положення про порядок призначення житлових субсидій передбачає призначення субсидії виходячи на меншої кількості осіб, ніж зареєстрована в приміщенні:

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.

А наступний абзац того ж пункту вимагає від ОСББ керуватися зазначеним рішенням комісії при нарахуванні внесків/платежів на управління багатоквартирним будинком:

На підставі рішення комісії управителі, об’єднання, виконавці комунальних послуг не нараховують плати за житлово-комунальні послуги, внески/платежі на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком на членів домогосподарства, які зареєстровані, але фактично не проживають у житловому приміщенні (будинку).

Так само низка норм пункту 14 зазначеного Положення помилково пов’язує нарахування витрат на управління з кількістю зареєстрованих у приміщенні.

У дійсності ж відповідно до абз.7 ч.9 ст.10 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ. Враховуючи це положення закону, ОСББ можуть ігнорувати наведене положення постанови, яке у цій частині прямо суперечить закону.

А якщо говорити про витрати, які розподіляються пропорційно до площі приміщень, як-от передбачені ст.20 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, то кількість зареєстрованих у приміщенні на них узагалі не впливає:

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Наголосимо, що в згаданих вище нормах Положення витрати на управління згадуються в одному ряду з житлово-комунальними послугами. Тому, швидше за все, згадка в Положенні витрат на управління в контексті кількості зареєстрованих у приміщенні є технічною помилкою: наводився весь стандартний перелік витрат, на які надаються житлові субсидії, і в цих нормах забули виключити управління багатоквартирним будинком. Іще раз наголосимо, що ці норми жодним чином не зобов’язують - і не можуть зобов’язати - ОСББ проводити нарахування витрат на управління і утримання багатоквартирним будинком не пропорційно до площі приміщень кожного співвласника.

Іншим прикладом є норми пункту 18 Положення щодо економії субсидії та проведення перерахунку за фактичними витратами:

Сума житлової субсидії, яка не використана домогосподарством внаслідок економії, зараховується управителем, об’єднанням, виконавцем комунальної послуги на наступні розрахункові періоди протягом сезону, в якому призначено житлову субсидію, як оплата таких послуг та/або витрат на управління багатоквартирним будинком.

Управитель, об’єднання, виконавець комунальної послуги зобов’язані щомісяця зазначати у платіжних документах одержувачів житлової субсидії суму переплати.

Після закінчення опалювального (неопалювального) сезону невикористана сума житлової субсидії повертається управителем, об’єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум житлової субсидії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо у випадку з внесками на оплату комунальних послуг (коли ОСББ є колективним споживачем) та самозабезпечення з опалення і водопостачання ці норми дійсно можливо застосувати, то до витрат з управління (утримання) багатоквартирним будинком вони незастосовні. Адже чинне законодавство передбачає затвердження річного кошторису витрат і встановлення внесків загальними зборами ОСББ, тож “економії” жоден окремий власник отримати не може: всі зобов’язані сплачувати внески в розмірі, визначеному загальними зборами. Тим більше, що сума платежу на утримання будинку залежить від площі приміщення (яка є сталою), а не від “обсягу споживання”, як у випадку, наприклад, з водопостачанням чи опаленням.

5. Окремо звернемо увагу на порядок нарахування і “врахування” пільг і субсидій на управління в ОСББ. Запроваджений раніше і чинний з 1 січня 2018 року порядок не змінився, однак місцями змінилися окремі формулювання. Зупинимося на них, щоб внести ясність.

Так, абз.33 п.14 Положення про порядок призначення житлових субсидій передбачає:

Списки осіб, яким призначено житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, подаються структурним підрозділом з питань соціального захисту до управителів або об’єднань, а також виконавців комунальних послуг.

Однак для цілей зарахування сум пільг і субсидій в рахунок сплати внесків на управління в ОСББ ця інформація не має жодного значення, і не зобов’язує ОСББ враховувати суми нарахованих, але ще фактично не сплачених, субсидій в рахунок зменшення внесків співвласника-субсидіанта. Адже абз.2 п.18 того ж Положення передбачає, що ОСББ зараховує в зменшення зобов’язань співвласника лише суму “живих” коштів, які надійшли об’єднанню:

Житлова субсидія на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком надається шляхом перерахування коштів за мешканців, які проживають у будинку, де створено об’єднання, і яким призначено субсидію, на рахунок об’єднання в банківській установі, яке зараховує ці кошти на особові рахунки мешканців, зменшуючи на суму житлової субсидії розмір їх внесків/платежів.

Те саме, нагадаємо, передбачає і п.8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 2:

Під час здійснення розрахунків з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами головні розпорядники коштів місцевих бюджетів подають об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам списки одержувачів пільг та житлових субсидій, у яких обов’язково зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові одержувача, номер особового рахунка, сума фактично оплачених пільг та житлових субсидій.

Кошти, які надійшли на рахунки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів, зараховуються ними як сплата відповідних внесків одержувачами пільг та житлових субсидій.

Стосовно пільг залишається чинною норма абз.2 п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117:

Для пільговиків, які мешкають у багатоквартирних будинках, у яких створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи, уповноважений орган розраховує щомісяця до 10 числа самостійно розмір пільги на сплату внесків на управління багатоквартирним будинком, на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот за попередній місяць виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, членів сім’ї, на яких поширюється пільга відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, а також розміру внесків.

Тож констатуємо, що підходи й порядок, запроваджені на першому етапі монетизації пільг і субсидій та озвучені в роз’ясненні Мінсоцполітики від 20 березня 2018 року, залишилися незмінними (за винятком обмеження переліку витрат на управління багатоквартирним будинком, на які надаються субсидії, та зменшення граничного розміру витрат на управління, про що йшлося вище).