Круглий стіл: «ОСББ ЗА ТЕПЛІ КРЕДИТИ: БІЙ ЗА ЕНЕРГЕТИЧНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРОДОВЖЕННЯ ПРОГРАМИ»

05 вересня 2018 року в Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл: «ОСББ ЗА ТЕПЛІ КРЕДИТИ: БІЙ ЗА ЕНЕРГЕТИЧНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ПРОДОВЖЕННЯ ПРОГРАМИ»

В заході взяли участь Альона Бабак, заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства; Вікторія Войціцька, секретарка комітету Верховної Ради з питань палива, енергетики та ядерної політики; Наталія Ретта, голова правління ОСББ «Грушевського 13-А», місто Бровари.

Програма «теплі кредити» на сьогодні залишається єдиним державним фінансовим інструментом для ОСББ, попит та рівень довіри населення на неї є досить високим. Лише за три місяці 2018 року використано 400 млн грн, натомість потреба у фінансуванні залишилася. Вкотре за час існування програми її дію призупинено. Затверджений обсяг фінансування з боку держави є меншим, ніж реальна готовність співвласників багатоквартирних будинків до співфінансування.

Відкриваючи прес-захід, Тетяна Бойко,  зазначила, що Громадянська мережа ОПОРА вже протягом багатьох років співпрацює із ОСББ та асоціаціями ОСББ, ресурсними центрами та громадськими організаціями на місцях, що опікуються питаннями ОСББ. Організація постійно моні торить потреби об’єднань співвласників та адвокатує їх перед державними органами. «До нас постійно звертаються ОСББ, які не можуть отримати теплі кредити. Річ у тім, що ОПОРА була одна із ініціатором такої програми для енергомодернізації житлового фонду, і зараз продовжує її захищати, усвідомлюючи необхідність таких змін. Тому ми постійно звертаємося до уряду, увесь час їм нагадуємо: програма «теплих кредитів» є необхідною, вона має бути одним із пріоритетів уряду – оскільки вона є програмою розвитку». 
Експертка підкреслила, що ОПОРА закликає уряд звернути прискіпливу увагу на той факт, що кошти на «теплі кредити» постійно закінчується задовго до завершення бюджетного року, при тому, що попит на них фактично не знижується. «Володимир Гройсман минулого року пообіцяв знайти кошти на продовження програми, і зрештою – такі кошти знайшлися. Ми сподіваємось, що цього року ситуація повториться і «теплі кредити» отримають продовження, адже знайти кошти на це – не є нереальним завданням».

Вікторія Погорєлова підкреслила, що вона сама є головою ОСББ, яке скористалося двічі програмою «теплих кредитів». Вона наголосила, що за 2 роки власних коштів мешканці її будинку вклали близько 190 тисяч гривень, тоді як від міського та державного бюджету було залучено близько 900 тисяч. За ці кошти були проведені необхідні енергоефективні заходи. І – усвідомлюючи, що така потреба є у дуже багатьох ОСББ і існуюча програма «теплих кредитів» не здатна задовольнити попит – ініціативна група створила «Рух ОСББ за теплі кредити». Його мета – очевидна: довести державі, що об’єднання співвласників потребують кредитів на термомодернізацію – звісно, із державною підтримкою для їх погашення. 
«Ми розповсюдили анкету серед ОСББ, які хотіли би отримати «теплі кредити» і отримали 120 відповідей. Ніби це й небагато – але, з іншого боку – це понад 27 000 мешканців, українських громадян. І кожне з ОСББ заявило, що має потребу, має готовність – але не має можливості проводити заходи з термомодернізації без державної підтримки», – розповіла активістка. 
Вікторія Погорєлова зазначила, що всі ці ОСББ, як і багато інших по всій Україні, публічно звертаються до Володимира Гройсмана щодо продовження програми «теплих кредитів» запевняючи, що виділені кошти будуть опановані дуже швидко та ефективно. «Володимире Борисовичу – саме від вас залежить енергоефективність України, і зокрема – в житловому фонді. Це усвідомлюють сотні тисяч українців», – наголосила Вікторія Погорєлова.

Наталія Ретта, голова одного із ОСББ Броварів зазначила, що вдумливі мешканці багатоквартирників усвідомлюють потребу у термомодернізації, розуміючи – вартість енергоносіїв і далі ростиме, і варто модернізуватися вже зараз. Однак зібрати кошти на повну вартість заходів – це надто обтяжливо для співвласників. Тому було сподівання на «теплі кредити»: ОСББ зібрало усі потрібні документи… але кошти на програму закінчилися. 
«Тому я підписуюсь під кожним словом колег – «теплі кредити» - в інтересах і держави, і мешканців багатоквартирників», - підсумувала голова броварського ОСББ.

Народна депутатка Альона Бабак зазначила, що рада тому, що ОСББ залучили її до руху за теплі кредити. «Я переконана, що ми маємо не чекати якихось змін, а будувати Європу кожен у своєму будинку. А уряд має не робити красиві заяви про те, що ми йдемо в Європу – а давати змогу людям модернізувати свої будинки і жити краще, комфортніше».
«На сьогоднішній день по Україні видано вже більше 1200 будинків отримали «теплі кредити». На 364 мільйона гривень уже видано теплих кредитів, при цьому на ОСББ припало 190 мільйонів від держави, решта – співфінансування. А це – інвестиції у економіку, у будівництво. На кожну гривню бюджетних коштів люди інвестують іще одну гривню з власної кишені – і ці умовні «дві гривні» потрапляють уже як інвестиція в економіку. Тобто це реально взаємовигідний процес». 
Тому – підкреслила Альона Бабак – якщо уряд не продовжить програму «теплих кредитів» – це покаже його недальновидність. З іншого боку – наголосила вона – завдяки активності ОСББ та громадськості Володимир Гройсман дізнався про проблему та пообіцяв у кулуарах додати коштів на цю програму до третьої декади вересня. «Шановний Володимире Борисовичу – у вас є можливість підтримати найкращі прагнення своїх громадян – змінюватися, покращувати свої житла і жити в більш гідних умовах, економлячи енергетичні ресурси. Ідеться про суму близько 75 мільйонів гривень – це ті кошти, які вже цього року готові опанувати ОСББ», – підкреслила Альона Бабак. 
Вона зазначила, що комітет Верховної ради з питань ЖКГ уже готує звернення до уряду щодо продовження програми «теплих кредитів».

Народна депутатка Вікторія Войціцька наголосила, що ОСББ демонструють готовність стати незалежними від держави людьми, які хочуть змінюватися, а не пасивно споживати субсидії. «На фоні великих цифр – 729 мільйонів, які виділяються у Києві, щоб покрити термінову різницю в тарифах. І я би дуже хотіла, щоби з уст урядовців звучали заяви про прагнення зробити Україну дійсно енергонезалежною. А це сума 2-х складових – наявність власних ресурсів, сировини, аби в наших домівках були усі потрібні послуги, а також – зменшення споживання енергоресурсів, зокрема і у наших домівках. Останньому і сприяє програма «теплих кредитів»». 
Вона зазначила, що дуже очікує від держави рішучих кроків у забезпеченні цієї другої складової енергонезалежності. «Давайте просто порівняємо – скільки коштів іде на субсидії, а це близько 50 мільярдів цього року, і це іще не все – і, з іншого боку – 400 мільйонів на теплі кредити. Це така має бути державна політика?», - риторично поцікавилась Вікторія Войціцька. 
Депутатка наголосила, що наступним кроком – після продовження програми на цей рік і виділення додаткових коштів – стане вимога масштабної кампанії енергомодернізацію уже в наступному році. «В бюджеті кошти на продовження програми є – потрібно лише мати політичну волю, аби «перекинути» ці кошти із однієї статті в іншу. Думаю, на програму розвитку, якою по суті є «теплі кредити», гроші мусять знайтися», - підсумувала Вікторія Войціцька.

За матеріалами zhytlo.in.ua