Сенс монетизації житлових субсидій і пільг полягає саме у звільненні ОСББ, управителів і виконавців від кредитування держави за її соціальними зобов’язаннями та від виконання її адміністративних функцій у цій сфері.

Базові принципи:

1. Допомогу надає держава за рахунок коштів бюджету. Ні ОСББ, ні управителі, ні виконавці комунальних послуг не повинні враховувати призначену (але ще фактично не оплачену) житлову субсидію або пільгу в рахунок зменшення зобов’язань її отримувача відповідно перед ОСББ, управителем, виконавцем.

2. Функції держави виконують її органи, а не ОСББ. Ні ОСББ, ні управителі, ні виконавці комунальних послуг, ні банки не повинні виконувати адміністративних функцій держави та вести облік “переплати” чи “економії” житлової субсидії. І тим більше не повинні вони нести обов’язку з “повернення” “економії” в бюджет. Для них усі кошти, отримані хоч безпосередньо від співвласника/споживача, хоч заплачені за нього державою, є коштами співвласника/споживача.

Так само ні ОСББ, ні управителі, ні виконавці комунальних послуг не повинні забезпечувати органи соцзахисту інформацією, законним власником/держателем якої вони не є.

Сенс монетизації для громадянина полягає в тому, що сам отримувач субсидії (він же - співвласник і споживач комунальних послуг) несе відповідальність за використання отриманих ним від держави коштів, і він же отримує вигоди в разі досягнення тієї чи іншої “економії”. У зв’язку з цим слід пам’ятати, що, наприклад, навіть перерахунок плати за ненадані/неякісно надані послуги виконавцем комунальної послуги є передбаченою законом компенсацією для її споживача - і цілком справедливим є залишити таку “економію” в розпорядженні отримувача субсидії.

3. При призначенні соціальної допомоги застосовуються соціальні нормативи. Органи соціального захисту не повинні виконувати функцій “контролера” щодо ОСББ, управителів, виконавців комунальних послуг, та перевіряти “фактичну вартість”, “фактичний об’єм” чи “фактичний склад/перелік” понесених витрат чи спожитих послуг. Розмір субсидії розраховується виходячи із соціальних нормативів, і, будучи один раз визначений, не підлягає в подальшому перегляду/коригуванню (крім випадків зміни тарифів на комунальні послуги) аж до завершення строку, на який призначено субсидію.

Бачення моделі:

1. Громадянин звертається по призначення соціальної допомоги (житлової субсидії, пільги) до місцевого органу соціального захисту населення (УСЗН). Інформація, необхідна для розрахунку розміру соціальної допомоги, отримується від самого громадянина, із державних реєстрів. ОСББ повноважне надавати інформацію лише про розмір внесків/платежів та відсутність заборгованості.

2. УСЗН призначає соціальну допомогу виходячи з отриманих даних, соціальної норми житла і соціальних нормативів. І нікому про це не повідомляє: ні ОСББ, ні управителю, ні виконавцю комунальної послуги; бо їм ця інформація ні до чого.

3. Кошти соціальної допомоги перераховуються отримувачу субсидій та пільг на банківський рахунок зі спеціальним режимом використання.

4. ОСББ, управитель, виконавець комунальної послуги виставляють отримувачу соціальної допомоги в 100% розмірі рахунки/квитанції на сплату, відповідно, внесків і плати за послуги на тих самих умовах, що й іншим співвласникам та споживачам - без урахування сум призначеної субсидії або пільги.

5. Отримувач соціальної допомоги сплачує внески в ОСББ, оплачує житлово-комунальні послуги частково зі свого рахунку зі спеціальним режимом використання частково з власних коштів.

6. По завершенні строку, на який було призначено субсидію, кошти зі спецрахунку громадянин має право отримати готівкою чи перерахувати на свій “звичайний” поточний рахунок.