Псевдомонетизація неприпустима (додатки до звернення до Міністерства соціальної політики України)

18 грудня 2018 року Клуб голів правлінь ОСББ і ЖБК Одеси направив до Міністерства соціальної політики України звернення, в якому висловив категоричний протест проти проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі» (див. попередню публікацію: «Звернення Клубу голів правлінь ОСББ і ЖБК Одеси…»). Звернення супроводжувалось двома додатками. Представляю їх у цій публікації.

Додаток 1

Правові норми, що порушує проект постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі»

Житлові субсидії (додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг) та пільги окремим категоріям громадян виплачуються згідно державним програмам соціального захисту населення (абз. 3 п.п. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України).

1. ОСББ не може бути виконавцем державної програми

Згідно ст. 11 Закону України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 № 1621-IV будь-яка державна цільова програма виконується шляхом здійснення її заходів і завдань органами державної влади, а також виконавцями, передбаченими цією програмою.

Державний замовник самостійно здійснює заходи і завдання, передбачені державною цільовою програмою, або за необхідності укладає договір (контракт) у порядку, встановленому законодавством.

Державний замовник не може укласти договір (контракт) з ОСББ на виконання державної цільової програми, бо це суперечить Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі — об'єднання) від 29.11.2001 № 2866-III (далі — ЗУ № 2866).

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 4 ст. 4 ЗУ № 2866).

Господарче забезпечення діяльності об’єднання може здійснюватися власними силами об’єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб’єктів господарювання (ч. 5 ст. 4 ЗУ № 2866).

Питання самостійного забезпечення об’єднанням регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів (ч. 2 ст. 22 ЗУ № 2866). Це означає, що згідно ст. 3 Господарського Кодексу України об’єднання при самозабезпеченні не веде господарської діяльності у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність.

Внаслідок цього об’єднання не є суб’єктом господарювання (підприємством), виробником (надавачем) будь-яких житлово-комунальних послуг, експлуатуючою організацією.

Це також визначається в Законі України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі – ЗУ № 2189): «Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (п. 2 ст. 2 ЗУ № 2189).

Тобто, будь-яке ОСББ, при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення, за своєю економічною суттю не може бути виконавцем державної цільової програми соціального захисту населення, механізмом якої є спочатку понесення виконавцем власним коштом витрат на надання житлових субсидій та пільг окремим категоріям громадян, а потім гарантованого договором (контрактом) відшкодування йому цих витрат державою. Господарче забезпечення діяльності ОСББ як негосподарюючого суб'єкту спрямоване на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов свого неприбуткового функціонування та в принципі не може мати джерел фінансування авансів співвласникам будинку по житловим субсидіям та пільгам, які їм призначено державою, бо бюджет ОСББ складається в основному зі внесків і платежів самих співвласників будинку.

2. ОСББ не може формувати Реєстри нарахованих сум платежів

Для фінансування самозабезпечення об’єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об’єднання (ст. 22 ЗУ № 2866).

Кожний співвласник зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 ЗУ № 2866).

Тобто, ЗУ № 2866 не передбачає зменшення обсягу зобов’язань будь-якого співвласника за виключенням винесення такого рішення загальними зборами співвласників (абз. 7 ч. 9 ст. 10 ЗУ № 2866). При цьому таке потенційне рішення унеможливить здійснення ОСББ у повному обсязі щомісячних поточних (цільових) видатків за кошторисом, призведе до того, що ті, кому може бути надана відповідна знижка, будуть жити за рахунок інших співвласників, що створить конфліктну ситуацію в об’єднанні.

Пільги і субсидії, які мають право отримувати деякі з співвласників будинку – це адресна допомога цим конкретним особам за декларованими зобов’язаннями держави перед ними, при виконанні яких не можуть порушуватися права інших співвласників будинку.

Таким чином, правління, як виконавчий орган ОСББ, не має права зменшити обсяг зобов’язань жодного із співвласників, у тому числі й тих, кому державою призначено житлові субсидії або гарантовано відповідні пільги. Доки на рахунок ОСББ не надійшли кошти з виконання державою програми соціального захисту населення, внески і платежі співвласника не враховуються сплаченими у повному обсязі та по ним формується борг.

Отже, запропоноване проектом постанови надання Реєстрів нарахованих сум платежів неможливе, бо є перевищенням повноважень виконавчих органів ОСББ та загрозою засадам ОСББ в цілому.

3. ОСББ не має права надавати знижки

Бюджетний Кодекс України визначає, що житлові субсидії населенню та пільги окремим категоріям громадян на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (п. 3 ст. 102 Бюджетного кодексу України). Проте в жодному законі про статус різних категорій громадян і їх соціальний захист не вживається термін «пільги» щодо житлово-комунальних послуг, а використовується термін «знижка».

Наприклад, у Законі України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР визначено, що ветерану військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном (п. 9 ст. 6 ЗУ № 203/98). Аналогічно в інших законах.

Визначення терміну «знижка» наведене в ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР: «знижка — тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам)».

Але вживання понять «знижка», «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише за умови, що вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання (п. 1 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII).

ОСББ не є суб’єктом господарювання (підприємством), виробником (надавачем) будь-яких житлово-комунальних послуг, тобто не виробляє продукт (товар чи послугу), на який взагалі має право надавати будь-які знижки.

Висновки:

1. ОСББ не може бути виконавцем державної цільової програми соціального захисту населення.

2. ОСББ є негосподарюючим суб’єктом, не надає послуг і, відповідно, не може надавати будь-які знижки.

3. Кожний співвласник багатоквартирного будинку зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Додатково зазначимо, що пропозиція визначити єдиний банк для проведення видатків за державною цільовою програмою є порушенням ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та суперечить принциповим засадам Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Таким чином, проект постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі» порушує численні правові норми і повинен бути знятим з обговорення та відкликаним.

 

Додаток 2

Принципи і підходи до другого етапу монетизації житлових субсидій і пільг

Для ОСББ сенс монетизації житлових субсидій і пільг полягає у звільненні від кредитування держави за її соціальними зобов’язаннями та від виконання її адміністративних функцій у цій сфері.

Базові принципи

1. Держава надає допомогу за рахунок коштів бюджету. ОСББ не повинні враховувати призначену (але ще фактично не оплачену) житлову субсидію або пільгу в рахунок зменшення зобов’язань її отримувача перед об’єднанням.

2. Функції держави виконують її органи. ОСББ не повинні виконувати адміністративних функцій держави та вести облік «переплати» чи «економії» житлової субсидії. Тим більше вони не повинні нести обов’язки з «повернення» «економії» в бюджет. Для ОСББ усі кошти, отримані хоч безпосередньо від співвласника / споживача, хоч заплачені за нього державою, є коштами співвласника / споживача.

Також ОСББ не повинні забезпечувати органи соцзахисту інформацією, якою вони не є законними власниками/держателями.

Сенс монетизації для громадянина полягає в тому, що сам отримувач субсидії або пільги (він же — співвласник багатоквартирного будинку і споживач комунальних послуг) несе відповідальність за використання отриманих ним від держави коштів, і він же отримує вигоди в разі досягнення тієї чи іншої «економії». У зв’язку з цим слід пам’ятати, що, наприклад, навіть перерахунок плати за ненадані чи неякісно надані послуги виконавцем комунальної послуги є передбаченою законом компенсацією для її споживача, і цілком справедливим є залишити таку «економію» в розпорядженні отримувача субсидії або пільги.

3. При призначенні соціальної допомоги громадянам застосовуються соціальні нормативи. Органи соціального захисту не повинні виконувати функції «контролера» щодо ОСББ та перевіряти «фактичну вартість», «фактичний об’єм» чи «фактичний склад/перелік» понесених витрат у зв’язку з тим, що об’єднання при самозабезпеченні не веде господарської діяльності у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність.

Розмір субсидії чи пільги розраховується органом соціального захисту населення, виходячи із соціальних нормативів, і, будучи один раз визначений, не підлягає в подальшому перегляду / коригуванню (крім випадків зміни розміру внеску на управління багатоквартирним будинком чи тарифів на комунальні послуги, або зміни обставин субсидіанта).

Алгоритм реальної монетизації

1. Громадянин звертається по призначення соціальної допомоги (житлової субсидії, пільги) до місцевого органу соціального захисту населення (УСЗН). Інформацію, необхідну для розрахунку розміру соціальної допомоги, УСЗН отримує від самого громадянина та із державних реєстрів.

ОСББ повноважне надавати інформацію лише про розмір внесків і платежів та відсутність заборгованості.

2. УСЗН призначає соціальну допомогу, виходячи з соціальних нормативів, соціальної норми житла та отриманих даних. УСЗН не направляє ОСББ повідомлення про призначену субсидію чи надану пільгу. Ця інформація ОСББ непотрібна.

3. Кошти соціальної допомоги перераховуються отримувачу субсидій та пільг на його банківський рахунок зі спеціальним режимом використання.

4. ОСББ надає співвласнику — отримувачу соціальної допомоги повідомлення про щомісячні внески та платежі у 100 % розмірі на тих самих умовах, що й всім іншим співвласникам.

5. Отримувач соціальної допомоги сплачує внески в ОСББ і оплачує комунальні послуги частково зі свого рахунку зі спеціальним режимом використання, частково з власних коштів.

6. По завершенні строку, на який було призначено субсидію, чи по завершенні календарного року (для пільговиків), залишок коштів зі спецрахунку громадянин має право отримати готівкою чи перерахувати на свій особовий поточний рахунок.