Огляд неправильних рішень при модернізації систем опалення багатоквартирних будинків в Україні - Частина І, «Реверс»

Останні роки «енергоефективний ентузіазм» набирає обертів в нашому суспільстві. У цього явища є об'єктивні причини – вартість енергоносіїв невпинно, подеколи кілька разів на рік, зростає і, відверто кажучи, підстав вважати цей процес завершеним немає.

Водночас, зростає кількість згуртованих та свідомих громадян, які, створивши ОСББ, змогли взяти на себе відповідальність за власні домівки. Держава та донорські організації розробили різноманітні програми підтримки відповідальних власників – як на державному, так і на місцевому рівнях. Найвідомішою з таких програм сприяння є урядова програма «теплих» кредитів.

Завдяки цим програмам деякі ОСББ змогли на тлі зростання тарифів зменшити, часом суттєво, як споживання енергоресурсів так і розмір власних платежів.

Великий ринок термомодернізації, який дофінансовується як з боку держави, так і з боку донорів, приваблює постачальників послуг різного рівня фаховості. Пропозиція нижчої ціни й «простих рішень» може легко привабити необізнаних співвласників, які ризикують витратити немалі гроші на рішення, які не лише не принесуть очікуваної економії та комфорту, а й завдадуть додаткових клопотів.

Будь-який голова ОСББ, який має позитивний досвід скорочення споживання тепла, може підтвердити, що разом з командою він чи вона проходили довгий шлях, протягом якого потрібно було багато вчитися, читати, спілкуватися, розмірковувати, порівнювати, відвідувати різні заходи та завжди, завжди сумніватися: чи правильно вони діють, чи ні?

Тому ми спробували зібрати докупи корисні поради, що дозволять ОСББ вберегтися від потенційно небезпечних та проблемних пропозицій на цьому ринку, а також зробити огляд таких рішень, що прямо суперечать чинним технічним нормам. Детальніше про вдалі та невдалі рішення при реконструкції систем опалення багатоквартирних будинків йтиметься на конференції Danfoss ReCon 11 вересня 2019 року.

Як вберегтися від проблемних пропозицій на ринку

    1. ​Замовте проектну документацію

Почну з нагадування, що  система теплопостачання має бути влаштована відповідно до чинних норм та правил, а не за чиїмось бажанням. Саме тому, при реалізації будь-яких заходів, спрямованих на улаштування, реконструкцію, термомодернізацію, реновацію та навіть капітальний ремонт систем теплопостачання багатоквартирних будинків, необхідно розробляти проектну документацію.

Проектну документацію мають право розробляти тільки спеціалізовані організації та сертифіковані фахівці. Звісно, проектування не є безкоштовною послугою. Але наявність проекту дозволить вам запобігти марному витрачанню зібраних ОСББ коштів та уникнути прикрих наслідків. Проект - це гарантія того, що впроваджувані рішення не завдадуть вам клопоту в майбутньому.

    2. Укладіть договір про авторський нагляд

По-друге, обов’язково укладайте договір про авторський нагляд з проектною організацією або з проектувальником. Хоча це додаткові витрати, але вони є стовідсотково обґрунтованими, оскільки в цьому випадку автор проекту проводить перевірку того, що робиться і зроблено при реалізації саме його проектних рішень. В порівнянні з загальними витратами на реконструкцію системи опалення, це невеликі кошти – але так ви створите для себе ще один запобіжник.  

    3. Замовте Державну експертизу проектної документації

По-третє, обов’язково замовляйте Державну експертизу проектної документації. Це інструмент впливу та дисципліни для самого проектувальника, що не дозволить йому перетворитися з інженера на авантюриста.

Проектувальники несуть відповідальність за якість розроблених проектів. Згідно з ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесені зміни, зокрема, в ст. 96 «Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва».

Важлива цитата звідти:

Передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства [...] тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дотримання вищезгаданих рекомендацій і невідворотність покарання унеможливило б впровадження деяких особливо «солодких» рішень, які з’являються на ринку, але наша дійсність поки різноманітніша, тому погляньмо в деталях, які «зайці» стрибають на галявині термомодернізації багатоквартирних будинків.

Приклади неправильних рішень. Частина перша, «Реверс»

Першою сумнівною пропозицією, що є відносно поширеною на ринку, є так званий «реверс». Спробуймо розібратися, що це таке.

    1. Попередні роз’яснення

Як відомо, система централізованого опалення обігріває наші домівки за рахунок того, що в батареї (радіатори) по стояках (трубам) приходить нагріта вода (теплоносій). Ця вода не просто туди приходить й там лишається – вона постійно «бігає» по системі (циркулює): прибігла тепла, віддала своє тепло через батарею, охолонула, й побігла далі. При тому, теплоносій несе в собі великий запас тепла і віддає його не відразу й не весь.

В радянські часи, коли була побудована левова частина всіх багатоквартирних будинків в Україні, системи опалення проектували та монтували здебільшого вертикально. Це коли труби, по яких циркулює теплоносій, розташовані в будинку вертикально зверху вниз (або знизу вверх) й перетинають всі або частину поверхів будинку. На кожному поверсі до цих трубопроводів підключені батареї (радіатори) чи інші опалювальні прилади. Ці вертикальні трубопроводи опалення звуться стояками. 

На сьогодні, сучасні будинки заборонено проектувати з вертикальними  системами опалення – натомість, дозволені тільки горизонтальні системи, обов’язково з поквартирним розведенням. Це, зокрема, дозволяє облаштувати поквартирний облік теплової енергії.

І ще одне вагоме роз’яснення, що стосується типу підключення батарей до трубопроводів. Існує два типи таких підключень. Послідовний – коли батареї до стояка підключаються одна за одною, послідовно. Такі системи звуться однотрубними – тому що через одне приміщення проходить лишень одна труба, вона заходить в батарею, з неї ж виходить та йде далі, до сусідів знизу або зверху.

Інший, паралельний, спосіб підключення – коли кожна батарея (радіатор) підключається паралельно до двох стояків. З одного боку (зверху)  вона підключена до подавального стояка (того, по якому заходить нагрітий теплоносій), а з іншого боку (знизу) – до зворотного (того, по якому теплоносій з неї виходить) – і так на кожному поверсі. Такі системи, відповідно, звуться двотрубними, оскільки через одне приміщення проходять одночасно два стояки, подавальний та зворотній.

Слід розуміти, що абсолютна більшість систем опалення житлових будинків збудованих за радянських часів мають однотрубні системи опалення, тобто мають послідовний тип підключення опалювальних приладів.  

Скарги з боку мешканців в таких будинках полягають в тому, що верхні квартири отримують більше тепла, повітря в цих приміщеннях перегрівається, що викликає дискомфорт (температура подеколи сягає +28-30 °C). Крім того, мешканці мусять відкривати вікна і кватирки, намагаючись знизити температуру повітря. Але таким чином марно викидається тепло, за яке потім сплачують всі мешканці будинку.

Більшого того, від такого «регулювання» страждають мешканці нижніх поверхів. І для того, щоб забезпечити у своїх квартирах хоча б прийнятну температуру повітря (18-20 °C), вони вимушені застосовувати додаткові прилади обігріву, на кшталт електрокалориферів. При цьому, всі мешканці будинку сплачують однаково (оскільки немає поквартирного обліку теплової енергії).

    2. В чому полягає ідея «реверсу»

Зважаючи на розповсюдженість однотрубних систем, проблема, яку умовно можна назвати «гарячий верх, холодний низ», є поширеною. 

Серед тих, хто взявся її вирішувати, з’явились ті, хто подумав: «А може щось вийде з того, коли зробити так, щоб протягом доби гарячий теплоносій якийсь час потрапляв до радіаторів нижніх поверхів, а потім – до радіаторів верхніх поверхів?»

Для втілення цієї ідеї вони придумали встановлювати електричні засувки на подавальному та зворотному стояках. Реагуючи на сигнал від реле часу, засувки відкриваються або закриваються таким чином, щоб поміняти напрямок руху теплоносія у внутрішньобудинковій системі опалення.

При реалізації цього рішення, перший ефект був досягнутий відразу: протягом доби декілька годин ставали гарячими батареї нижніх поверхів і люди, які вже забули, що таке теплі радіатори, відразу ж емоційно вітали таке рішення.

    3. Чому «реверс» є невдалим рішенням

Втім, будь-яка система опалення була запроектована визначеним чином і має використовуватись саме відповідно до проекту. Інженери-проектувальники витрачають багато часу для теплових та гідравлічних розрахунків кожної системи – в цьому можна переконатися, якщо звернути увагу на те, що в однотрубних системах опалення з верхньою подачею теплоносія кількість ребер батарей (або потужність радіаторів) змінюється від поверху до поверху.

Для прикладу, якщо на верхніх поверхах того самого стояка під’єднано батареї, що складалися з 5-ти секцій, то на нижніх – вже з 9-ти. Таким чином проект забезпечував врахування поступового охолодження теплоносія від початку (верхні поверхи) до кінця (нижні поверхи) стояка.

Що ж відбувається з цією системою при зміні напрямку руху теплоносія?

Як ми розуміємо, в нижні поверхи з радіаторами на 9-ть секцій тепер поступає найгарячіший теплоносій. І, відповідно, через більший розмір радіатора втрачається більше тепла. В результаті такого рішення прогріваються менше поверхів, і в результаті кількість поверхів, які недотримують тепло, збільшується.

Друга причина, чому ідея з «реверсом» погана, пов’язана з роботою кранів/запірної арматури. На кожному з цих пристроїв обов’язково вказується напрямок руху теплоносія. Згідно з нормами виготовлення цих пристроїв, вказівник напряму руху повинен бути невіддільний від їхнього корпусу. Це робиться тому, що запірна арматура поводить себе непередбачувано, коли є невідповідність реального напряму руху теплоносія і нормативного.

Для деяких типів арматури зміна напряму руху теплоносія призводить до таких негативних явищ як підвищений рівень шуму, стук, а іноді й вихід з ладу.

Третій негативний наслідок, про який точно знають в тих будинках, де було застосоване таке рішення – це гідравлічні удари в системі опалення, спричинені раптовим перекриттям електрозасувками трубопроводів подавального та зворотного теплоносія. Це призводить до сильного шумового ефекту, який лякає мешканців. Але головний ризик гідроударів полягає в поступовій руйнації інженерної системи будинку.

    4. Як же слід розв’язувати проблему «гарячий верх – холодний низ»?

Проблема «гарячий верх – холодний низ» вирішується налагодженням необхідної циркуляції теплоносія за допомогою гідравлічного балансування стояків системи опалення.  Згідно з чинними державними будівельними нормами, балансування однотрубної системи полягає у встановленні та налаштуванні автоматичних обмежувачів витрати теплоносія на кожному стояку для стабілізації його витрати.

Це єдине, при цьому унормоване, правильне розв’язання означеної проблеми. Вартість цього рішення є не набагато більшою від «реверсу». При цьому, переваги однозначні, бо це майбутній розвиток та збільшення енергоефективності будинку.

далі буде...

11 вересня 2019 року в рамках конференції Danfoss ReCon зберуться спеціалісти, що мають багаторічний досвід термомодернізації в низці європейських країн. Вони поділяться власними кращими практиками та обговорять поширені помилки при реконструкції систем опалення багатоквартирних будинків. Буде забезпечена онлайн трансляція події.