Огляд неправильних рішень при модернізації систем опалення багатоквартирних будинків в Україні - Частина ІІ, «Міні-ІТП»

В попередній частині циклу ми пояснювали, як, у відповідності до чинних норм, перестрахуватися, щоб вберегти власний будинок і власний спокій від неправильних технічних рішень при реконструкції системи опалення, а також розібрали одне з таких рішень.
 

Другим прикладом ризикового ставлення до вирішення складних технічних завдань є так звані «міні-ІТП». Мовляв, все те саме, тільки за менші гроші. Однак, таке «рішення» називати індивідуальним тепловим пунктом взагалі не вірно. 

Прагнучи економії, давайте, для початку, порахуємо витрати звичайного багатоквартирного будинку на опалення протягом одного опалювального сезону. Для прикладу візьмемо теплове навантаження системи опалення типової трьохпід’їздної дев’ятиповерхівки, що складає близько 0,5 Гкал\год. Виходить, що така будівля розрахунково може споживати близько 12 Гкал на добу, або 360 Гкал на місяць. Для спрощення розрахунків, припустимо, що вартість однієї Гкал складає 1500 грн з ПДВ. Тоді, в грошовому еквіваленті, теплоспоживання цієї будівлі складе 18 тисяч гривень на добу, 540 тисяч гривень на місяць, або 3,2 мільйони гривень за всі шість місяців опалювального сезону. Хоча це і розрахункові цифри, але вони дуже близькі до реалій.

Очевидно, що, впроваджуючи ІТП, ми розраховуємо на суттєве зменшення власних витрат. Щоб цього справді досягти, слід розуміти, що за трьома літерами «ІТП» криється складний автоматизований технологічний комплекс обладнання та пристроїв, склад якого чітко визначається чинними нормами та правилами. Прагнучи вполювати економію ще й на стадії підбору обладнання, співвласники ризикують не лише не досягти очікуваного ефекту, а й втратити гроші та спокій.

Існує не один випадок, коли ОСББ з Чернігова, Черкас, Луцька, Миколаєва довірилися фірмі з промовистою назвою і встановили так звані «міні-ІТП». На жаль, після опалювального сезону з’ясувалося, що витрати мешканців будинку не зменшилися, а, навпаки, виросли, причому суттєво.

Що ж сталося? Давайте спробуємо розібратися разом.

Як вже зазначалося, ІТП – це складний технологічний комплекс і для того, щоб його виготовити, необхідно провести цілу низку спеціалізованих розрахунків, пов’язаних з визначенням пропускної здатності регулювальних клапанів, їх шумових та кавітаційних характеристик, а також підбору насосного, теплообмінного обладнання тощо.

ІТП - це справді складний технологічний комплекс

Однією з найпоширеніших помилок при проектуванні ІТП є невірний вибір кількості та типу автоматичних регуляторів тиску, параметрів циркуляційних насосів, теплової потужності теплообмінників.

У згаданому прикладі ОСББ з Чернігова в «міні-ІТП» було встановлено поворотний 3-ходовий клапан, який не призначений для використання в централізованому теплопостачанні взагалі. В той же час, там не був запроектований та встановлений автоматичний регулятор перепаду тиску, який є обов’язковою складовою ІТП. Все це призвело до того, що встановлені в нерегульованій системі опалення потужні (і так само невірно підібрані) циркуляційні насоси, крім функції суто циркуляції теплоносія у системі, також виконували функцію підвищувальних насосів, що спричинило збільшення витрати й споживання теплової енергії.

Якби в ІТП був встановлений автоматичний регулятор перепаду тиску, з його домопогою можна було б автоматично обмежити максимальну витрату теплоносія, що дозволило б принаймні захистити систему від надмірного споживання.

3-ходовий поворотний регулювальний клапан також виявився одним з чинників перевитрат. Виходячи з його конструктивних особливостей, такі клапани мають специфічну і надто вузьку сферу застосування. Крім того, при їх застосуванні, в технологічній схемі повинно бути обов’язково передбачене додаткове регулювальне обладнання, використання якого зводить нанівець удавану низьку вартість подібного рішення.

Насамкінець, необхідно також згадати про особливості вибору циркуляційного насосу. При реконстукції/термомодернізації житлових будинків в Україні, на жаль, поширеним явищем є повна відсутність будь-якої первинної проектної документації. Саме тому єдиним вірним в таких умовах рішенням є застосування достатньо дорогих, але регульованих циркуляційних насосів (або ж циркуляційних насосів з перетворювачами частоти на двигунах). Крім того, треба наголосити також, що, згідно з нормами, для забезпечення надійної та стабільної роботи системи опалення будинку, в ІТП повинно бути встановлено два таких циркуляційних насоси, а система автоматизації теплопункту повинна автоматично вводити резервний насос при виході з ладу основного.

Підсумовуючи, можу порадити таке: коли вам трапиться пропозиція встановити значно дешевий «аналог» ІТП, на кшталт розглянутого нами «міні-ІТП», досконально розберіться: за рахунок чого досягається така ціна, щоб потім не переплачувати за виправлення помилок.

 

Далі буде...


Подобається сайт ПроОСББ? Підтримайте його роботу благодійним внеском!

Зробити внесок