Позиція ПроОСББ щодо змін до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”
15 листопада 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект за №2458 “Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг”.
Згідно з доданою до законопроекту пояснювальною запискою, він начебто покликаний спростити укладення договорів про надання комунальних послуг за новим Законом “Про житлово-комунальні послуги” та розв’язати конфліктну ситуацію довкола технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Втім, якщо ознайомитися із тим, що в дійсності пропонує законопроект по суті, то реалізація окреслених завдань виглядає малоймовірною.
По-перше, проект не розв’язує конфліктної ситуації щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирних будинків, а заганяє її в глухий кут. Запропоновані зміни до статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачають, що на постійній основі діятиме правило, що таке технічне обслуговування оператор газорозподільної системи здійснюватиме виключно за договором з ОСББ або управителем. Співвласники, що безпосередньо управляють своїм будинком, зобов’язані або обрати іншого суб’єкта, що здійснюватиме технічне обслуговування, або обрати “уповноважену особу”, яка укладе такий договір (тобто, стороною договору буде лише така особа, а не співвласники в цілому).
У той же час, у прикінцевих положеннях, як “разова акція”, все ж таки надається можливість співвласникам залучити оператора ГРС до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання і без ОСББ і управителя, на підставі так званих “індивідуальних договорів”. Але - ще раз наголосимо - це передбачається як тимчасовий захід до створення ОСББ чи обрання управителя.
Таким чином, співвласники багатоквартирних будинків ставляться в нерівні умови залежно від обраної форми управління, а запропоновані зміни фактично демотивують співвласників створювати ОСББ чи обирати управителів.
Крім того, є сумніви, що зазначені норми взагалі запрацюють. Адже вони посилаються на “індивідуальні договори” про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. Але поняття індивідуального договору передбачене законом виключно для комунальних послуг, а таке обслуговування законом як окрема послуга не визначається.
У зв’язку з викладеним, вважаємо, що тимчасове правило щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, передбачене законопроектом в Прикінцевих положеннях, слід перенести в основний текст статті 19 та відповідно його адаптувати: воно має стати постійно діючим, для всіх будинків незалежно від форми управління, та без необхідності додатково укладати будь-які договори - просто в силу закону, що унеможливить саботаж при укладенні договорів та забезпечить безпеку й безперервність газопостачання. За такого підходу вноситься менше змін і до структури чинного закону.
По-друге, намагаючись виписати механізм укладання т.зв. “публічних договорів” у статтях 13 і 14 (насправді мається на увазі укладання договорів через механізм публічної оферти), автори законопроекту порушили чинну структуру моделей договірних відносин і не зуміли узгодити новий механізм із загальним порядком укладання договорів, визначеним законом.
Вважаємо неприпустимим змінювати структуру статті 14 чинного Закону “Про житлово-комунальні послуги” та передбачених нею моделей договірних відносин, оскільки вже нині в багатьох багатоквартирних будинках прийняті і продовжують прийматися рішення щодо обрання таких моделей, з посиланням саме на статтю 14.
Крім того, запропоновані проектом норми щодо “публічних договорів” лишають неврегульованими питання укладання таких договорів у новобудовах, питання чинності договору в разі зміни власника об’єкта нерухомості, нечітко визначають початок процедури укладення “публічних” договорів та містять інші прогалини. Це викликає сумніви щодо можливості практичного застосування запропонованих норм.
Підтримуючи ідею можливості укладення договорів через механізм публічної оферти, ми в той же час вважаємо, що такий механізм повинен бути виписаний якісно, повно, узгоджуватися із іншими положеннями чинного закону та доповнювати загальний порядок укладання договорів, а не “ламати” його.
Докладні пропозиції нашої спільноти щодо того, як необхідно змінити законопроект № 2458, наведено тут.
Звертаємося до народних депутатів України з проханням за результатами розгляду законопроекту 2458 у першому читанні, відповідно до п.3 ч.1 ст.114 Регламенту Верховної Ради України, направити законопроект до головного комітету для підготовки на повторне перше читання, доручивши:
-
визначити в статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, що, незалежно від форми управління багатоквартирним будинком, обов’язок з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в силу закону лежить на операторі газорозподільної системи, та що для здійснення такого технічного обслуговування не вимагається укладання договору між таким оператором та ОСББ, управителем чи будь-якою “уповноваженою особою” співвласників багатоквартирного будинку,
-
визначити в статті 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, що співвласники багатоквартирного будинку виключно за власним добровільним спільним рішенням мають право залучити інших суб’єктів до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання,
-
відмовитися від пропозиції законопроекту щодо зміни структури моделей організації договірних відносин, визначених статтею 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, зокрема - відмовитися від запровадження як окремого виду “індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем”,
-
більш докладно описати механізм укладення публічних договорів про надання комунальних послуг через механізм “публічної оферти”, зокрема: узгодити його із загальним порядком укладення договорів, передбаченим ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, та залишити можливість укладання відповідної категорії договорів з ініціативи споживача в загальному порядку, визначити способи акцепту споживачами публічної оферти (пропозиції) виконавця комунальної послуги, врегулювати питання укладання договорів у новобудовах та питання чинності договорів у разі зміни власника нерухомого майна, усунути інші прогалини в описі процедури укладання договорів.