Протягом останніх тижнів Україну “лихоманить”. Епідемія коронавірусної хвороби COVID-19, із якою людство раніше не зустрічалося та яка дісталася вже й нашої держави, породила серед багатьох громадян домисли і розгубленість.

Кожен відреагував на нову і маловивчену загрозу в міру своїх знань, здібностей, свого характеру і своєї посади. Хтось скуповував гречку, хтось спекулював медичними масками, хтось роздавав вказівки, а ще хтось щедро заливав під’їзди будинків хлорвмісними дезінфікуючими засобами.

На фоні гарячкових пошуків відповіді на питання “що робити?” правління ОСББ країни в різних регіонах стали отримувати від органів місцевого самоврядування вказівки “забезпечити і доповісти”. Часом, на жаль, без чіткого пояснення, що і як забезпечити та куди доповісти. Зате із погрозами оштрафувати “за невиконання”.

Тож давайте спокійно розберемося, якою є ситуація з правової точки зору, і що в ній правлінню ОСББ треба робити, а що - не слід. (Найбільш нетерплячі можуть одразу перейти до висновків і рекомендацій.)

З 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 Кабінет Міністрів України запровадив карантин на всій території України. Умови та наслідки встановлення карантину передбачено статтею 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Зміст карантинних обмежень визначає Уряд. Основні карантинні обмеження - це обмеження пересування та обмеження роботи підприємств, установ і організацій. У теперішній ситуації для діяльності ОСББ найсуттєвішим є передбачене пп. 2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 обмеження щодо проведення заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, оскільки це впливає на проведення загальних зборів. На цьому ще зупинимося пізніше.

А 25 березня 2020 Уряд встановив для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації та призначив головного державного санітарного лікаря України керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації. Керівники таких робіт були призначені й на місцевому рівні.

Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - без перебільшення ключова фігура в цих умовах. Частиною сьомою статті 75 Кодексу цивільного захисту України йому дано право самостійно приймати рішення щодо:

1) здійснення заходів з евакуації;

2) зупинення діяльності суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, та обмеження доступу населення до такої зони;

3) залучення в установленому порядку до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб, а також громадян за їх згодою;

4) зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) інші рішення, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалих.

Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації оформляється розпорядженням (приклад по місту Києву дивіться тут), яке є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, розташованими у зоні надзвичайної ситуації. Проте штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації повинен забезпечити доведення цих розпоряджень до виконавців.

Тепер повернемося до ОСББ і багатоквартирних будинків. Протягом останніх тижнів до багатьох ОСББ надходили вимоги прозвітувати про виконання дезінфекційних заходів у будинках. Часом вимоги відзвітувати надходили попри те, що до ОСББ так і не доводилися жодні розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації провести дезінфекцію в житлових будинках. Часом таких розпоряджень просто не існує. На рівні держави (головного державного санітарного лікаря України) розпорядження про дезінфекцію житлових будинків на час підготовки цього матеріалу відсутні. Але й там, де місцеві керівники такі розпорядження видали, зазначено просто вимогу “проводити дезінфекційні заходи” з використанням “зареєстрованих засобів”.

Втім, загальна вимога проводити дезінфекцію через свою неконкретність є, за великим рахунком, невиконуваною.

Адже, по-перше, відповідно до статті 33 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” дезінфекційні заходи є різних видів: профілактичні, поточні, заключні. Законом визначено, коли, за яких обставин і хто повинен їх проводити.

Так, профілактичні дезінфекційні заходи проводяться, в тому числі в житлі, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та спеціалізованими суб'єктами підприємницької діяльності щонайменше двічі на рік.

Поточні дезінфекційні заходи проводяться по декілька разів на день залежно від епідемічної ситуації у закладах охорони здоров'я, на об'єктах громадського харчування та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей працівниками відповідних установ. А от у жилих приміщеннях такі заходи передбачені лише під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв, і здійснюються самими хворими на інфекційні хвороби, бактеріоносіями, членами їх сімей.

Заключні дезінфекційні заходи проводяться органами державної санітарно-епідеміологічної служби в осередку інфекційної хвороби після видалення з нього “джерела інфекції”.

По-друге, дезінфекція має проводитися в спосіб та засобами, що враховують особливості збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції тощо.

Так, наприклад, в мережі Інтернет вистачає фото і відео як з України, так і з решти світу, на яких зображено працівників у захисних костюмах, що розпилюють дезінфектанти просто на вулиці (у т.ч. на прибудинковій території). Однак такий захід стосовно COVID-19, з урахуванням його біології, може виявитися більше видовищним (для заспокоєння громадськості), аніж дійсно корисним і ефективним. Ще 12 березня в авторитетному міжнародному виданні “Science” була розміщена стаття, в якій пояснюється, що такі заходи є непотрібними (марнотратними) щодо COVID-19, але натомість можуть заподіяти шкоду особам із хронічними захворюваннями дихальних шляхів та довкіллю.

В Україні порядок проведення профілактичних, поточних і заключних дезінфекційних заходів встановлює Міністерство охорони здоров’я України. У листі від 11.08.2014 р. №05.02-Д-1/1902-14/23264 МОЗ зазначило, що “проведення профілактичних, дезінфекційних заходів передбачено відповідними державними санітарними нормами і правилами, іншими нормативно-правовими актами МОЗ України по окремих нозологіях інфекційних хвороб з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції”.

На сьогодні Міністерством затверджено Стандарти медичної допомоги “Коронавірусна хвороба (COVID-19)”. Ці Стандарти не містять вимог щодо дезінфекції місць загального користування багатоквартирних будинків. Однак слід звернути увагу на додаток 8 до Стандартів - “Рекомендації з догляду за пацієнтом з COVID-19 в домашніх умовах”. Зверніть увагу, що навіть у житлі підтвердженого (!) хворого на COVID-19 МОЗ рекомендує користуватися “звичайним побутовим мийно-дезінфікувальним засобом”:

“13. Необхідно щодня очищати і дезінфікувати поверхні в найближчому оточенні хворого (наприклад, приліжкові тумбочки), звичайним побутовим мийно-дезінфікувальним засобом.

14. Слід очищати і дезінфікувати поверхні ванної та туалету щонайменше один раз на день звичайним побутовим мийно-дезінфікувальним засобом.”

Загалом, за рекомендаціями МОЗ, в житлі основну вагу мають провітрювання, індивідуальна гігієна та індивідуальні засоби захисту.

Із нормативно-правових документів Міністерства охорони здоров’я слід ще згадати Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені наказом МОЗ України від 17.03.2011 №145. Вони згадують про дезінфекцію в житлових будинках лише в двох випадках: дезінфекція контейнерів для зберігання побутових відходів та дезінфекція каналів сміттєпроводу. При цьому в обох випадках використання хлорвмісних дезінфекційних засобів забороняється!

Є ще Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76. Вони передбачають дезінфекцію в чотирьох випадках: у разі появи комах, у разі появи гризунів, дезінфекцію каналів сміттєпроводів, а також щоденну дезінфекцію дворових вигрібних туалетів (в цьому останньому випадку вже 20% розчином хлорного вапна).

Підсумовуючи сказане, доходимо висновку, що жодних нормативних приписів правлінню ОСББ проводити “інтенсивнішу” ніж зазвичай дезінфекцію місць загального користування багатоквартирного будинку законодавство не містить. Достатньо провітрювання (погода вже дозволяє) і “штатного” вологого прибирання із використанням звичайних побутових мийно-дезінфікувальних засобів. Ну і, звісно, слід забезпечити засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками) працівників ОСББ.

З цього приводу рекомендуємо іще раз переглянути відео програми “Твій дім” з рекомендаціями Андрія Александріна - лікаря-епідеміолога, кандидата медичних наук, керівника Національної експертної групи по інфекційному контролю.

Тож вмикайте здоровий глузд! Пам’ятайте, що житловий будинок починається із дверей під’їзду, а не дверей квартири! І не робіть у місцях загального користування того, чого би не стали робити у власному коридорі чи на кухні!

Ті правління, які все-таки бажають провести “ґрунтовну” дезінфекцію, просимо врахувати, що нині з’явилося чимало “продавців повітря”, які пропонують нібито послуги з дезінфекції житлових будинків. Бо комусь - епідемія, а комусь - нагода заробити. Будьте обачні та розумні, перевіряйте потенційних контрагентів. Адже в кращому разі, найнявши шахраїв, викинете гроші на вітер, а в гіршому - зашкодите здоров’ю співвласників. Поцікавтеся, якими засобами і в який спосіб буде проводитися дезінфекція, попросіть надати сертифікати на деззасоби та пояснити, згідно з якими нормативними документами МОЗ України буде проводитися дезінфекція, запропонуйте все сказане зафіксувати в договорі. Якщо хоча би на одне з поставлених питань ви не отримаєте чіткої відповіді - це привід замислитися над кваліфікацією та добропорядністю таких “дезінфекторів”.

Звісно, за співвласниками залишається право в своєму будинку встановити більш інтенсивний режим прибирання. Слід розуміти, що він буде вимагати залучення додаткових трудових та фінансових ресурсів, і, відповідно, може вимагати більшого розміру внесків, що є виключною компетенцією загальних зборів.

Тому насамкінець - кілька слів про проведення загальних зборів в умовах карантину. Слід пам’ятати, що загальні збори ОСББ - це вищий орган управління юридичної особи. Наділений певною компетенцією, в тому числі - виключною. Від роботи ОСББ залежить життєдіяльність будинку. Тож не можна через карантин відмовитися від проведення зборів, коли їх об’єктивно необхідно провести. На щастя, попри назву “загальні збори”, на такі збори всім загалом приходити немає потреби. Достатньо і двох співвласників - а далі задіюється механізм письмового опитування, передбачений чинним законодавством. Цей механізм і треба використовувати. Докладно про це - у статті Фонду енергоефективності “Як проводити загальні збори ОСББ під час карантину?”.

Отже, підведемо підсумки:

На час підготовки цього матеріалу:

1. На рівні держави (головного державного санітарного лікаря України) розпорядження про дезінфекцію житлових будинків відсутні.

2. За рекомендаціями Всесвітньої організації здоров’я та МОЗ України, в житлі основну вагу мають провітрювання, індивідуальна гігієна та індивідуальні засоби захисту в поєднанні з використанням звичайних побутових мийно-дезінфікувальних засобів.

3. Використання хлорвмісних дезінфекційних засобів в житлі забороняється.

4. Жодних нормативних приписів проводити “інтенсивнішу” ніж зазвичай дезінфекцію місць загального користування багатоквартирного будинку законодавство не містить.

Що робити правлінню:

1. Користуйтеся особисто та забезпечте засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками) працівників ОСББ.

2. Організуйте щоденне провітрювання та вологе (із використанням звичайних побутових мийно-дезінфікувальних засобів) прибирання місць загального користування.

3. Поставте, за можливості, в місцях загального користування дозатори із деззасобами для самостійної дезінфекції співвласниками кнопок ліфта і ручок дверей.

4. Слідкуйте за розпорядженнями головного державного санітарного лікаря України

5. Знайте, хто в населеному пункті (регіоні) є керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та слідкуйте за публікацією його розпоряджень на офіційній сторінці місцевої ради або місцевої держадміністрації.

6. Розмістіть в місцях загального користування інформаційні матеріали для співвласників:

   • МОЗ України

   • Дитячого фонду ООН (UNICEF)

   • Товариства Червоного Хреста України

7. За потреби проведення загальних зборів - проводьте їх шляхом письмового опитування з використанням індивідуальних бюлетенів (див. https://proosbb.info/node/543)

Чого не слід робити:

1. Не панікуйте

2. Не “ведіться” на видовищні, але неефективні заходи

3. Не робіть в місцях загального користування будинку того, чого би не стали робити у власній квартирі

4. Не робіть того, що вимагає спецпідготовки, спецодягу і спецзасобів