Правильна обв’язка радіаторів цікавить здебільшого тих співвласників, хто розвивається в напрямку індивідуального розподільного обліку тепла в будинках з вертикальними системами опалення. Можливості індивідуального обліку теплової енергії в таких будинках відкрилися завдяки застосуванню спеціальних приладів-розподілювачів. Втім, саме правильна обв’язка радіаторів дозволяє регулювати споживання тепла у квартирі (завдяки застосуванню радіаторних терморегуляторів) та впливати на розмір своїх платежів за опалення.

Насамперед нагадаю, що у будинку з вертикальною системою опалення одноосібно, не залучаючи сусідів, насолодитися індивідуальним обліком тепла не вдасться, оскільки спеціальними приладами-розподілювачами потрібно оснастити не менше 50% всіх опалювальних приладів у внутрішньобудинковій системі опалення (чим вищий відсоток оснащення у будинку, тим точніші показники і справедливіший розподіл). Тому ця можливість актуальна для згуртованих співвласників, об’єднаних в ОСББ/ЖБК.

Всі можливі схеми обв’язки опалювальних приладів в однотрубних вертикальних системах опалення викладені в додатку «А» до Державного стандарту України ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків» (раджу цей документ всім, хто цікавиться поліпшенням показників енергоспоживання власних будинків). Додаток «А» має назву «Рекомендації щодо монтажу автоматичних регуляторів температури повітря на підводках опалювальних приладів вертикальних однотрубних систем опалення». Для систем опалення з приладами-розподілювачами тепла обв’язку опалювального приладу необхідно проводити так, як описано в розділі А.2.3 означеного додатку:

Зборку та монтаж вузла обв’язки опалювального приладу з автоматичним регулятором температури повітря, запобіжником зворотного потоку (рис. А.3) та шайбою на замикальній ділянці слід виконувати після вивіряння встановлених опалювальних приладів у наступній послідовності (на прикладі радіатора та терморегулятора).

Зауважте, це єдиний спосіб правильної обв’язки опалювального приладу однотрубки для застосування розподільного обліку із терморегулюванням. Її працездатність та необхідність була досліджена на багатьох багатоквартирних  будинках Польщі, Угорщини та Росії.

Оснащення опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури повітря при використанні приладів-розподілювачів є вимогою Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:

4.7. Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Погляньмо детальніше, для чого саме необхідно вказане на рис. А3 обладнання:

А. Клапан терморегулятора з встановленим на нього термостатичним елементом.

Для опалювальних приладів однотрубних систем застосовують автоматичні регулятори температури повітря приміщення з мінімальним гідравлічним опором.

При застосуванні автоматичних терморегуляторів на опалювальних приладах у приміщеннях дво- або багатоквартирного житлового будинку потрібно використовувати такі їх конструкції, що мають заблоковану або обмежену мінімальну настройку температури повітря 16 °С.

Обмеження мінімального значення настройки на значенні 16 °С дозволяє мінімізувати прояви так званого «енергетичного паразитизму» - опалення власної квартири при відключених радіаторах через стіни, стелю та підлогу за рахунок сусідів.

B. Шайба (байпасний дросель).

На замикальних ділянках вузлів обв’язок слід застосовувати спеціально призначені для них шайби. Не допускається уварювати пластини в поперечний розріз труби замикальної ділянки. Не допускається стискувати труби замикальної ділянки.

На замикальних ділянках підйомних стояків П-подібних систем та стояків систем з переверненою циркуляцією застосовувати шайби слід обов’язково, а на замикальних ділянках опускних стояків П-подібних систем та стояків систем з розподільною магістраллю у верхній частині будинку слід застосовувати шайби при недостатній тепловіддачі опалювальних приладів або необхідності зменшення їх площі тепловіддачі.

Якщо необхідне значення коефіцієнту затікання теплоносія не буде забезпечено, то існуючий опалювальний прилад буде мати занадто низьку потужність. Але! Занадто високе значення коефіцієнту затікання теплоносія майже не підвищить потужність опалювального приладу, але призведе до того, що при закритті терморегуляторів гідравлічний опір стояка значно зростатиме.

C. Запобіжник зворотного потоку.

Також однотрубну вертикальну систему слід перевіряти на вірогідність утворення зворотної циркуляції теплоносія у нижніх підводках опалювальних приладів й, за необхідності, запобігати такій роботі системи.

Коли клапан терморегулятора закривається повністю, в зворотній підводці може з’явитись розшарування потоку теплоносія, яке стає причиною циркуляції теплоносія в опалювальному приладі і, як наслідок, підвищує його залишкову тепловіддачу. Встановлення запобіжників зворотного потоку на виході радіаторів, що оснащені терморегуляторами та приладами-розподілювачами теплової енергії, перешкоджає виникненню цієї циркуляції.

P.S. Для тих, хто хоче зрозуміти більше про особливості реконструкції однотрубних систем, запрошую переглянути запис конференції Danfoss ReCon, повністю присвячену європейському досвіду термомодернізації однотрубних систем опалення. У світлі теми цього тексту, зверніть  увагу на виступ одного з авторів ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014, Віктора Олександровича Мілейковського, під назвою «Особливості термомодернізації однотрубних вертикальних систем водяного опалення багатоквартирних житлових будинків».