За чинним законодавством відповідальність за безпеку експлуатації внутрішньобудинкових мереж, за їхнє технічне обслуговування і поточний ремонт несуть оператори газорозподільної мережі (ГРМ), в народі - "облгази". Однак облгази вже кілька років, за мовчазної згоди нацрегулятора, ухиляються від виконання своїх обов'язків та шукають способу перекласти цей "головний біль" на самих споживачів у багатоквартирних будинках. Із прийняттям у першому читанні законопроекту 2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" ризик того, що облгази доможуться свого, зріс.

Історія питання

На сьогодні споживачі природного газу мають два договори: про послуги з (1) розподілу та (2) постачання природного газу. Здавалося б, усе просто - т.зв. "облгаз" (він же оператор ГРМ) забезпечує технічні аспекти, обслуговує трубу, відповідає за належний тиск, усуває аварії, а постачальник газу відповідає за те, щоб закупити необхідний обсяг газу на оптовому ринку та доставити за привабливою ціною і умовами його споживачу. Очікується, що після скасування державного регулювання цін та спрощення процедури зміни постачальника, таких пропозицій від постачальників з'явиться набагато більше, і клієнт - простий українець - зможе так легко обрати собі найкращого постачальника, як сьогодні обирає оператора мобільного чи телефонного зв'язку. При цьому, оператор мережі - облгаз - це природний монополіст, який повинен надати доступ "до труби" будь-якому постачальнику.

Здавалося б, усе просто.  Закон (!) про ринок природного газу визначає, що газорозподільна система - це технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов’язаних між собою об’єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, а розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам. Відповідно, оператори ГРМ - облгази - мали би обслуговувати газову трубу аж до вашої конфорки.

Але ні. В українській практиці облгази не хочуть відповідати за доставку газу вам у конфорку. Саме тому у підзаконному (!) акті - Кодексі газорозподільних мереж - з'явилося поняття "межі балансової належності". І на практиці тільки до цієї межі і погоджується надавати свої послуги і відповідати за їх якість більшість операторів ГРМ. Хоча потрапити безпосередньо до споживача в багатоквартирному будинку природний газ може лише через внутрішньобудинкову газову систему, яку намагаються штучно “вичленити” і за обслуговуання якої  не хочуть відповідати облгази.

Раніше внутрішньобудинкові газові мережі обслуговували облагази на підставі Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженого наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 30 липня 1997 року № 35, хоча і бідкалися, що змушені робити це за власний кошт. Уся технічна документація на ці мережі була також лише в облгазів.  

Однак наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10 травня 2018 № 250 наказ №35 було визнано таким, що втратив чинність. З того часу, внутрішньобудинкові газові мережі, за окремими винятками, практично ніде не обслуговуються. Але обслуговування внутрішньобудинкових мереж - це, перш за все, питання безпеки споживачів. Немає заперечень, що платити за нього повинні споживачі-співвласники конкретного будинку, питання лише - кому, скільки і у який спосіб. 

Обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж - це, перш за все, питання безпеки споживачів. Немає заперечень, що платити за нього повинні споживачі-співвласники конкретного будинку, питання лише - кому, скільки і у який спосіб. 

Хіба закон ЖКП не вирішив питання з ТО?

Логіка чинного закону "Про житлово-комунальні послуги", прийнятого в грудні 2017 року, проста і орієнтована на споживача. Обов’язок з технічного обслуговування (ТО) внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках покладено на оператора газорозподільної системи, але співвласники багатоквартирного будинку мають право визначити іншого суб’єкта. У випадку,  якщо технічне обслуговування здійснює облгаз, то умови щодо технічного обслуговування є частиною договору про розподіл природного газу. Договір про розподіл природного газу укладається як індивідуальний - тобто, між виконавцем (оператором ГРМ) і конкретним співвласником (а не ОСББ, управителем чи “уповноваженою особою”). Тому цей підхід повністю співпадає із ідеологією закону "Про ринок природного газу". 

Чинний закон про ЖКП покладає обов'язок з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирних будинках на оператора ГРМ, але дає право співвласникам визначити іншого суб'єкта.

Проте, для імлементації такої моделі необхідно, щоб:

• Мінекоенерго затвердило перелік видів робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках;
• НКРЕКП внесла до умов типового договору розподілу природного газу умови щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у випадку, якщо воно здійснюється оператором ГРМ,
• НКРЕКП включила витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання операторами ГРМ до тарифу на розподіл природного газу (власне, мають бути два тарифи: для оператора, що не здійснює ТО та оператора, що здійснює ТО).

Змінювались склади Уряду, НКРЕКП, Парламенту та Президенти, а відповідні підзаконні нормативно-правові акти та рішення регулятора досі не прийняті. Фактично, реалізацію норм закону просаботовано.

На практиці обслуговування внутрішньобудиднових мереж більшістю операторів ГРМ не здійснюється. Облгази вимагають складання “актів розмежування балансової належності” газових мереж між ними і управителями, ОСББ. Абсурд вимог облгазів чудово демонструє ситуація, коли в будинку не створено ОСББ, відсутній управитель і стороною договору, на погляд операторів ГРМ, повинна бути "уповноважена особа". Фактично, це хтось із споживачів природного газу.  І все це оператори ГРМ роблять для того, щоб зняти з себе відповідальність за стан мереж в будинку. Для цього вдаються до “силових методів” - під різними приводами відключають будинки від газопостачання, доки такий акт і договір не буде підписаний. Цинізм ситуації полягає в тому, що в таких населених пунктах "уповноваженій особі" і обрати нема з кого, крім облгазу. На адресовані їй скарги споживачів Нацкомпослуг (НКРЕКП) отримує від оператора ГРМ відповідь про відключення в зв'язку з "ліквідацією аварії" і безсило розводить руками.

Що хочуть нардепи?

20 травня Верховна Рада України схвалила в першому читанні законопроект за №2458 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг”.

Згідно з доданою до законопроекту пояснювальною запискою, він був покликаний спростити укладення договорів про надання комунальних послуг за новим Законом “Про житлово-комунальні послуги” та розв’язати конфліктну ситуацію довкола технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. Втім, у дійсності він заганяє її в глухий кут. 

Принциповий підхід законопроекту полягає в ліквідації механізму “автоматичного” обслуговування внутрішньобудинкових мереж оператором ГРМ. Це ставить під загрозу безперервність і безпеку газопостачання в багатоквартирних будинках:

• З облгазу зніметься “автоматичний” обов’язок здійснювати ТО внутрішньобудинкових систем газопостачання.
• ТО буде здійснюватися не на підставі договору про розподіл природного газу, а на підставі нового (!), окремого договору з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
• Укладення такого договору про ТО внутрішньобудинкових мереж ОСББ, управитель, уповноважена особа повинні будуть ініціювати самі, і укладатимуться такі договори не як індивідуальні (з окремими співвласниками), а саме як договір з ОСББ, управителем, “уповноваженою особою”.
• Обслуговування "внутнянки" оператором ГРМ на підставі індивідуальних договорів передбачається як разова і тимчасова акція - доповненням до прикінцевих положень чинного Закону. При цьому - виключно для будинків без ОСББ і управителів, і виключно до часу, поки співвласники не оберуть форму управління.

Принциповий підхід законопроекту 2458 полягає в ліквідації механізму “автоматичного” обслуговування внутрішньобудинкових мереж оператором ГРМ, що ставить під загрозу безперервність і безпеку газопостачання в багатоквартирних будинках.

Аглоритм, запропонований авторами законопроекту, фактично, "перекладає проблеми з хворої голови на здорову". Відповідальність за ТО внутрішньобудинкових мереж перекладається з операторів ГРМ на ОСББ, управителів, самих споживачів. Їм пропонується “на ринкових засадах” домовлятися із операторами ГРМ про ТО, у той час як оператори є фактичними монополістами на ринку ТО в більшості регіонів. При цьому стан мереж часто є незадовільним, і винні в цьому самі оператори ГРМ, які в попередні роки, маючи відповідні кошти в тарифі на постачання природного газу, фактично не займалися ТО будинкових систем газопостачання.

Що хоче спільнота ОСББ та в чому їх підтримують управителі та Асоціація міст України?

Громадськість пропонує зберегти принциповий підхід чинного Закону, додавши деякі уточнення для вирішення питання відшкодування вартості  робіт з обслуговування "внутрянки" (на що, в основному, формально нарікали представники облгазів у попередніх дискусіях):

• залишити норми про те, що ТО здійснює оператор ГРМ, при цьому співвласники мають право  обирати іншого суб’єкта для здійснення ТО,
• передбачити напряму в законі обов’язок споживачів вносити оператору ГРМ плату за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж,
• дозволити оператору самостійно розраховувати її розмір у межах граничних розмірів, визначених НКРЕКП,
• передбачити, що плата розподіляється оператором між споживачами пропорційно до кількості укладених в будинку договорів на розподіл природного газу і вноситься окремо кожним споживачем.

Такий підхід передбачає, що обов’язок оператора ГРМ здійснювати обслуговування внутрішньоубудинкових мереж, а у споживача - вносити плату, виникає в силу закону після укладення договору на розподіл природного газу, і, відповідно, не потребує додаткових формальностей, переговорів, а також укладання додаткового договору. Якщо хтось турбується про простоту і зрозумілість для споживача - то ось вона!

Пропозиції спільноти ОСББ до законопроекту 2458 передбачають збереження принципу "автоматичної" (за замовчанням) відповідальності оператора ГРМ за ТО будинкових газових мереж. Це - просто і зрозуміло споживачу.

Що зараз?

Законопроект р.н. 2458 готується до другого читання, правки від громадськості зареєстровані від великої кількості народних депутатів з різних фракцій, які, можна сказати, утворили неформальну коаліцію на підтримку споживачів природного газу в багатоквартирних будинках. Під час робочої наради Мінрегіон, НКРЕКП та представники секретаріату профільного комітету Верховної Ради України на словах підтримали позицію представників споживачів, хоча наполягать на тому, що договір на ТО повинен бути окремий, а не як додаток до договору про розподіл, хоча... і не потребує підпису з боку співвласників чи уповноваженої особи, адже він буде публічним договором приєднання. Чому технічне обслуговування газових мереж не може бути частиною послуги з розподілу природного газу - важко зрозуміти, адже закон про ринок природного газу каже про доставку газу саме кінцевому споживачу, а не третій особі. До того ж, одночасно в тому-таки законопроекті р.н. 2458 виконавці інших комунальних послуг планують без проблем збирати кошти за індивідуальними договорами за обслуговування внутрішньобудинкових мереж (водо-, теплопостачання, гаряче водопостачання). Проте, фінальної порівняльної таблиці ще немає, і що буде представлено народним депутатам для фінального розгляду – поки залишається загадкою. До речі, євроінтеграційний комітет наполягає на узгодженні даного законопроекту із Європейською Комісією на предмет відповідності Європейським директивам.

Євроінтеграційний комітет Верховної Ради наполягає на узгодженні законопроекту 2458 із Європейською Комісією на предмет відповідності Європейським директивам

А як у них?

Варто зазначити, що в умовах розвинутого конкурентного ринку газу єдиною контактною особою зі споживачем з усіх питань є постачальник. Так як у європейських країнах постачальники конкурують між собою, то вони пропонують ще ряд додаткових послуг, зокрема, урегулювання відносин з усіма контрагентами заради того, щоб клієнт отримував якісну послугу. 

Але, в кожному разі, стаття 25 Директиви Європейського парламенту та ради 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС, чітко визначає, що кожен оператор розподільної системи відповідає за гарантування того, щоб система була здатна протягом тривалого часу забезпечити обґрунтований попит на розподіл газу, а також за експлуатацію, утримання та розвиток на економічно прийнятних умовах безпечної, надійної та ефективної системи у своїй зоні, беручи належним чином до уваги питання довкілля та енергоефективність. Складно уявити, яким чином це можна забезпечити без обслуговування внутрішньобудинкової газової мережі.