Не секрет, що одним із поширених питань в діяльності ОСББ є питання, пов’язане зі сплатою внесків і платежів. 

З одного боку питання досить тривіальне і, на перший погляд, все зрозуміло, є борг - плати, інакше, суд. Однак, як показує досвід, є багато практичних нюансів, з якими стикається ОСББ як на етапі підготовки заяви до суду, так і на етапі судового розгляду.

У цьому блозі ми змоделюємо ситуацію, на прикладі якої розберемо, на що звернути увагу під час захисту прав ОСББ у спорах із боржниками зі сплати внесків. 

Як згадувалось на нашому сайті, деякі ОСББ в Україні не визначали порядку сплати внесків і платежів. Як наслідок, коли виникає необхідність стягнути заборгованість зі співвласника у судовому порядку, постає цілком практичне питання про наявність обов’язку сплати таких внесків, дату, з якої виникла заборгованість, і, відповідно, про правильний розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені. 

Слід почати з того, що для того, щоб ОСББ мало можливість звернутись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості із співвласника-боржника за несвоєчасну сплату внесків, відносини сплати внесків в ОСББ, необхідно врегулювати, тобто, необхідно щоб в ОСББ був затверджений порядок, який регулює розмір внесків, періодичність сплати цих внесків та відповідальність за несплату та/або несвоєчасну їх сплату.

Дуже часто, крім стягнення самої заборгованості, стягується ще пеня за несвоєчасну сплату або несплату внесків, тому не менш важливим є також визначити в цьому документі відповідальність за несплату та несвоєчасну сплату внесків у вигляді нарахування на суму прострочених платежів пені в розмірі облікової ставки Національного банку України та/або в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше суми прострочених платежів.

Тепер перейдімо безпосередньо до позовної давності та її особливостей.

Перш за все, необхідно звернути увагу на строк позовної давності та початок його перебігу.

Позовна давність - це строк, у межах якого ОСББ може звернутися до суду з вимогою про стягнення з боржника заборгованості зі сплати внесків (ст. 256 Цивільного кодексу України). 

Виникають декілька логічних запитань, який строк позовної давності та коли починається його перебіг.

Щодо строку, то законодавство визначає загальну та спеціальну позовну давність. Загальна позовна давність - позовна давність тривалістю у 3 роки (стаття 257 ЦК України), вона застосовується до стягнення заборгованості, тобто до загальної суми заборгованості зі сплати внесків, без неустойки. Спеціальна позовна давність - позовна давність тривалістю в 1 рік (стаття 258 ЦК України) вона застосовується до стягнення стягнення неустойки (штрафу, пені), яка нараховується на невиконане зобов'язання, не сплачені внески.

Наприклад. Статутом ОСББ передбачено сплату співвласниками пені за несвоєчасну сплату внесків. І загальними зборами затверджено документ (положення), який регулює порядок сплати внесків, яким визначено суму внеску, періодичність його сплати та відповідальність за несплату у вигляді 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Таким чином боржник зобов'язаний сплатити 9000 грн. (заборгованість зі сплати внесків) та 300 грн. (пеня). В цьому випадку ОСББ може звернутись до суду щодо стягнення 9000 грн. протягом 3 років, а щодо стягнення 300 грн. протягом одного року.

Щодо початку перебігу строку позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли ОСББ довідалося або могло довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Наприклад. В документі, який регулює сплату внесків ОСББ визначено, що “Внески сплачуються щомісячно, не пізніше “20” числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом внесення суми на рахунок Об’єднання в банківській установі”. Це означає, що у випадку, якщо співвласник не сплатив внесок в строки визначені в цим порядком, то з наступного дня, а саме із 21 числа місяця права ОСББ порушуються і в нього виникає право звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та починається перебіг позовної давності.

Слід пам’ятати, що при визначенні початку перебігу виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило ч. 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача. 

Аналогічні правові позиції Верховного Суду України викладені у справах №6-2469цс16 від 16.11.2016 року; №6-832цс15 від 28.09.2016 року; №6-2165цс15 від 14.09.2016 року; №6-152цс14 від 29.10.2014 року; №6-1503цс16 від 21.12.2016 року; №6-3029цс16 від 8.06.2016 року.

Іншими словами, ОСББ, як позивач, має довести, з якого моменту йому стало відомо (могло стати) про несплату боржником внесків і, як наслідок, утворенням заборгованості, чому нарахування заборгованості починається із відповідного моменту і які докази підтверджують, що саме з цього моменту порушуються права ОСББ.

Наприклад. В документі, який регулює сплату внесків ОСББ визначено, що “Внески сплачуються щомісячно, не пізніше “20” числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом внесення суми на рахунок Об’єднання в банківській установі”. Це означає, що у випадку, якщо співвласник не сплатив внесок в строки визначені в цим порядком, то з наступного дня, а саме із 21 числа місяця права ОСББ порушуються і в нього виникає право звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, а одними із доказів, які вказуватимуть на момент виникнення заборгованості і, як наслідок, права на звернення до суду та початку перебігу позовної давності можуть стати виписка з банку, виписка з особового рахунку боржника.

Слід звернути увагу, що частина 1 статті 264 ЦК України описує два варіанти початку перебігу, а саме “від дня, коли особа довідалася” та “від дня, коли особа могла довідатися”.

Якщо з першим варіантом ми розібрались, то перейдімо до другого, а саме “від дня, коли особа могла довідатися”.

Під можливістю довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов’язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Наприклад. В документі, який регулює сплату внесків ОСББ визначено, що “Внески сплачуються щомісячно, не пізніше “20” числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом внесення суми на рахунок Об’єднання в банківській установі”. Це означає, що у випадку, якщо співвласник не сплатив внесок в строки визначені в цим порядком, то з наступного дня, а саме із 21 числа місяця права ОСББ порушуються і в нього виникає право звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Документ, який регулює сплату внесків ОСББ затверджено на загальних зборах. Одним із повноважень голови Правління є забезпечення виконання рішень загальних зборів та рішень правління.

Тобто, в цьому випадку, а саме із 21 числа, голова правління повинен перевірити чи виконано рішення загальних зборів всіма співвласниками, це означає, міру належної поведінки, в результаті виконання якої ОСББ має змогу дізнатися про порушення свого права у вигляді несплати одним із співвласників внесків.

В контексті розмови про позовну давність слід згадати не тільки про строк позовної давності та початок її перебігу, але й про переривання перебігу позовної давності, оскільки ця можливість (переривання перебігу позовної давності) може бути в нагоді ОСББ.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина 1 статті 264 ЦК України).

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частина 2 статті 264 ЦК України).

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина 3 статті 264 ЦК України).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення боржником певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг цього строку припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Рекомендації для ОСББ щодо переривання перебігу позовної давності.

1.1. Вчинення дій, які свідчать про визнання співвласником боргу зі сплати внесків, це можуть бути: 

- підписання акту звірки між ОСББ та боржником, в якому чітко вказати особу боржника, суму боргу, період боргу та визнання цієї суми боржником;

- укладення між ОСББ та боржником договору про реструктуризацію боргу (в умовах договору повинно бути формулювання про визнання боргу співвласником);

- погашення боржником частини суми заборгованості;

- будь-які інші дії, які свідчитимуть про визнання боржником боргу зі сплати внесків (написання пояснень, заяв і т.д.).

1.2. Пред’явлення позовної заяви до боржника.

Розібравшись із питанням позовної давності, слід перейти до питання про пред'явлення позову.

Згідно частини 3 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон) систему судоустрою складають, в тому числі, місцеві суди.

Частина 1 статті 21 Закону визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

Згідно частини 2 статті 22 Закону місцеві загальні суди розглядають, серед іншого, цивільні справи у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Частина 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (якщо боржником є фізична особа).

Як вказано в частині першій статті 184 ЦПК України, позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Якщо боржником є фізична особа-підприємець або юридична особа, то відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.

Таким чином, позовна заява про стягнення заборгованості зі сплати внесків пред'являється до місцевого загального суду (у випадку стягнення заборгованості із співвласника-боржника фізичної особи) або до місцевого господарського суду (у випадку стягнення заборгованості із співвласника-боржника юридичної особи або фізичної особи-підприємця) за зареєстрованим місцем проживання/знаходження боржника.

Важливо пам'ятати про судовий збір за пред'явлення такого позову. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає - 2270 гривню.

Наприклад. Сума заборгованості яку стягує ОСББ з боржника є 9000 грн., це і буде ціною позову. Від цієї суми слід розраховувати 1,5 відсотка, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто судовий збір за подання позовної заяви про стягнення заборгованості розміром 9000 грн. буде становити 2270.00 грн.

Приклад розрахунку заборгованості.

Приклад довідки про заборгованість.