Як ми вже писали, війна не скасовує “цивільних” задач правління ОСББ. Але як їх виконати, якщо голова правління відсутній - мобілізований, евакуйований, хворий, помер? Чимало правлінь ОСББ запитують про те, як в умовах воєнного стану змінити голову. Особливо враховуючи, що Мін’юст України обмежив функціонування державних реєстрів, і зареєструвати зміну керівника неможливо.

Розберемося з цими питаннями по порядку.

Для початку - одне нагадування і одне запитання.

Нагадування: виконавчим органом ОСББ є правління, а не одноособово голова. Тобто, сама по собі відсутність голови правління ніяк не повинна впливати на роботу виконавчого органу. За умови, звісно, що на місці залишилася більшість членів правління, достатня для прийняття рішень.

Виконавчим органом ОСББ є правління, а не одноособово голова!

І запитання: для чого обирати нового голову? Одна річ, якщо голову правління змінюють “на постійно” з об’єктивних причин: смерть, хвороба, бажання скласти повноваження тощо. Інша річ - коли це тимчасовий захід для забезпечення поточного управління об’єднанням на час відсутності чинного голови. І зовсім інша річ - якщо питання стоїть просто про розпорядження коштами ОСББ на банківському рахунку. Залежно від цілі, можна обрати оптимальний варіант поведінки правління.

Врахуйте: якщо з головою правління є контакт, у нього є електронний цифровий підпис, і він готовий віддалено підписувати фінансові документи, у т.ч. банківські, то не слід ініціювати зміну голови правління. Забезпечити фінансову сторону роботи ОСББ можна і в такому “віддаленому” режимі.

Отже, зміна голови правління з об’єктивних причин. Статути більшості ОСББ передбачають обрання голови правління самим правлінням. При цьому свої обов’язки новий голова розпочинає виконувати з дати прийняття відповідного рішення правлінням (чи з іншої дати, визначеної правлінням). А не з дати державної реєстрації таких змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Тобто, новообраний голова вже може виконувати свої посадові обов’язки навіть без державної реєстрації таких змін.

А як же все-таки бути з державною реєстрацією? Доки держреєстри “закриті”, у деяких містах склалася така практика: державному реєстратору подається пакет документів на внесення змін, а державний реєстратор видає довідку про неможливість внесення цих відомостей у ЄДР. Деякі банки приймають документи про зміну керівника разом з такою довідкою як підставу для зміни інформації про осіб, що мають право підпису фінансових документів.

А як діяти, якщо статут конкретного ОСББ передбачає обрання голови правління лише загальними зборами, які зараз проводити просто ніколи, якщо взагалі можливо? Або коли завданням є просто забезпечити поточну роботу ОСББ?

У такому разі не слід піднімати питання про зміну голови правління. Оскільки виконавчим органом ОСББ є правління, то всі необхідні рішення з поточного управління об’єднанням і будинком воно може приймати і без голови. А виконати конкретні дії, як-от прийняти роботи/послуги, підписати документи, правління може доручити будь-кому. Більше того - правління може призначити “виконувача обов’язків” голови правління, або запровадити посаду заступника голови правління чи керуючого справами - і наділити його необхідними повноваженнями, навіть правом підпису фінансових документів. Як на умовах трудового договору, так і на громадських засадах. Все це слід відобразити в протоколі (протоколах) засідання правління, наприклад:

Для банку належно оформлених документів про призначення на такі посади має бути достатньо для включення особи до картки зі зразками підписів. Навіть без внесення “підписанта” в ЄДР.

Правління може призначити “виконувача обов’язків” голови правління, або запровадити посаду заступника голови правління чи керуючого справами - і наділити його необхідними повноваженнями, навіть правом підпису фінансових документів. Для банку цього має бути достатньо навіть без внесення “підписанта” в ЄДР.

Отже, є практичні можливості і для того, щоб здійснювати поточне управління будинком, і для того, щоб розпоряджатися коштами об’єднання на банківському рахунку.

Але що, коли обставини такі, що кошти на рахунку все-таки недоступні? Як ОСББ забезпечити сплату поточних платежів обслуговуючим організаціям та виплату заробітної плати своїм працівникам?

За рішенням правління можна запропонувати співвласникам, які мають кошти на банківських рахунках/картках, сплачувати платежі за ОСББ.

Далі послідовність дій правління така:

• прийняти відповідне рішення та скласти протокол засідання правління,

• “розбити” платіж, який має здійснити ОСББ обслуговуючій організації, між кількома співвласниками (за їхньою згодою) відповідно до суми внесків, які вони повинні внести,

• кожному з цих співвласників надати пам’ятку з реквізитами й призначенням платежу, де обов’язково має бути зазначено “за ОСББ “__________” (код ЄДРПОУ ______) згідно з рахунком №___ від ____________”

• провести з кожним співвласником, який здійснив оплату за ОСББ, звірку розрахунків та скласти відповідний акт, зарахувавши цю сплату в рахунок сплати внесків.

P.S. На час підготовки цього матеріалу з’явилася інформація, що Уряд України планує частково відновити роботу державних реєстрів. Тож сподіваємося, що порушені тут питання можна буде вирішувати легше: