Цей огляд підготовлений у рамках проекту «Поштовх для ОСББ», який реалізовується КМО ВГО Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Швейцарії

Розглянуті вище приклади стосувалися установчих зборів ОСББ. Специфікою розглянутих спорів є те, що кінцевим завданням позивачів було припинення ОСББ як юридичної особи. Попри це, висновки судів щодо процедурних питань, наведені вище, застосовні і до спорів про визнання недійсними рішень загальних, а не лише установчих, зборів ОСББ.

§ Це прямо підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду в уже згаданій постанові від 1 лютого 2022 року в справі №910/5179/20¹:

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ... установчі збори є різновидом загальних зборів співвласників, до повноважень яких законодавцем віднесено прийняття усіх рішень з питань управління багатоквартирним будинком.

Втім, щодо оскарження рішень загальних зборів наявна і власна судова практика, яка є переважно тотожною практиці щодо рішень установчих зборів та логічно доповнює її.

§ Наведемо як приклад рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020² у справі № 910/18946/19, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020³ та постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 червня 2021 року⁴. У цій справі суди послідовно і докладно дали відповіді на найпоширеніші доводи позивачів.

Стосовно дати складання протоколу суд першої інстанції зазначив, що за недосягнення необхідної більшості голосів на зборах, протокол загальних зборів має складатися лише після проведення 15-ти денного письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах, а не в дату зборів. При цьому 15-денний строк стосується власне опитування і не охоплює часу, необхідного на підрахунок голосів та складання протоколу:

Суд зазначає, що Протокол є документом, який фіксує факт прийняття/неприйняття рішення загальними зборами.

Тобто, за відсутності прийнятих станом на 23.12.2017 рішень загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової», відсутні підстави для складення протоколу саме 23.12.2017.

...

Тобто, факт прийняття/неприйняття рішення може бути встановленим (наявним) лише після проведення 15-ти денного письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах.

За таких обставин, суд вважає необгрунтованими доводи позивача стосовно того, що Протокол №3 повинен був бути складений саме 27.12.2017 (в дату відкриття загальних зборів).

Суд також критично оцінює доводи позивача, що протягом 15-ти днів з моменту проведення зборів, відповідач повинен був провести підрахунок голосів і на 15-й день проведення письмового опитування повинен був володіти інформацією, чи набрано відповідну кількість голосів «за» та чи вважаються прийнятими відповідні рішення (тобто, по суті, позивач зазначає, що результати підрахунків голосів повинні були бути здійснені в межах 15-ти денного строку, встановленого для письмового опитування).

Як вбачається за ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», 15-ти денний строк встановлено виключно для проведення письмового опитування, а не для здійснення підрахунків голосів та складення відповідного протоколу за результатами підрахунків (в даному випадку за результатами підрахунку голосів позивачем було складено Протокол №9 від 23.01.2018).

Щодо врахування результатів голосування, не підтверджених особистим підписом (як-от голосування “проти” без проставляння підпису), суд першої інстанції зазначив:

Суд зазначає, що при підрахунку голосів враховуються лише ті голоси, які підтверджені особистим підписом, хто голосував.

Стосовно письмового голосування при обранні голови зборів, Верховний Суд зазначив, що такої вимоги закон не містить:

Відтак, можна зробити висновок про те, що голова та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників із наступним занесенням результатів голосування по цьому процедурному питанню в протокол загальних зборів.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій правомірно відхилено доводи позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні щодо обрання голови зборів та секретаря.

Стосовно долучення до протоколу копій довіреностей представників, суд першої інстанції зазначив:

Суд зазначає, що законом не встановлено вимоги щодо долучення до Протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, а зазначено, що до протоколу долучаються листки письмового опитування.

...

Крім того, суд зауважує, що представництво може здійснюватися не лише за довіреністю, а й за законом (стаття 242 Цивільного кодексу України).

Висновки: 

• Саме по собі голосування одним співвласником квартири за іншого не обов'язково є порушенням порядку проведення зборів, але судам необхідно дослідити зміст права спільної власності на таку квартиру для того, щоб з’ясувати, чи дійсно один зі співвласників міг діяти від імені інших.

• Для довіреностей на участь у зборах достатньо письмової форми, без обов`язкового нотаріального посвідчення, і, більш того, такі довіреності не обов’язково повинні додаватися до протоколу зборів.

• Заперечувати справжність підписів у листках письмового опитування повинні особи, яким підписи (нібито) належать.

• Недійсність окремих підписів / результатів волевиявлення не впливає на чинність рішення, якщо це не впливає на досягнення більшості голосів за таке рішення.

• Листки голосування та письмового опитування не обов'язково мають бути додатками до протоколу та не обов’язково повинні відповідати вимогам, установленим Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

• При недосягненні необхідної більшості голосів на зборах, протокол загальних зборів має складатися лише після проведення 15-ти денного письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах, а не в дату зборів.

1Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283361

2Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.20201 у справі № 910/18946/19 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90413926

3Постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 910/18946/19 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93327654

4Постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 червня 2021 року в справі № 910/18946/19 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97656745