Чи стоїть Україна на межі відмови від системи централізованого теплопостачання? Це може стати кроком, що драматично погіршить ситуацію з теплозабезпеченням у країні.
Ймовірність такого сценарію немаленька, адже неефективність та зношеність системи теплопостачання, успадкованої від УРСР, ні для кого не є таємницею.
Виглядає так, що за допомогою законопроекту 2458 планують “відкотити” назад більшість реформ у сфері надання житлово-комунальних послуг, реалізованих в останні роки. Планується зруйнувати чинну систему договорів про надання комунальних послуг, передбачену чинним законом “Про житлово-комунальні послуги”. Планується покласти за замовчанням на самих споживачів відповідальність за технічне обслуговування (ТО) будинкових газових мереж. Планується знову заховати у “братській могилі” тарифу на послугу всі ті складові, які згідно з чинними Законами України “Про житлово-комунальні послуги” та “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” виділені як самостійні платежі та розраховуються індивідуально для кожного будинку.
Громадська рада при Мінрегіоні проведе Всеукраїнський онлайн-марафон «Перший тиждень енергоефективності та енергозбереження 2020», який пройде у період з 18 по 22 травня 2020 року шляхом відеоконференції.
Масштабна термомодернізація будівель може стати дієвим інструментом для подолання економічних викликів та рушієм для зростання економіки України.
Українська економіка все більше заглиблюється в нову кризу, яка спричинена як глобальними тенденціями, так і внутрішніми економічними проблемами, зокрема і застарілістю інфраструктури.
Разом з тим, існує ще одна сфера будівництва, яка містить значний позитивний потенціал для оздоровлення економіки України – термомодернізація існуючих житлових та громадських будівель (багатоквартирні та індивідуальні житлові будинки, дитсадочки, школи, лікарні, адміністративні будівлі тощо).
Розроблення та планомірна реалізація Урядом виваженої стратегії щодо масштабної термомодернізації будівель допоможе зробити наступні 2021–2050 рр. десятиріччями сталого економічного розвитку для України, а також зменшити негативний вплив глобальної економічної кризи, як це відбулося в центральноєвропейських країнах (Польща, Чехія) після 2008 року.
Минулого тижня було підписано паспорт бюджетної програми для реалізації "теплих кредитів", і Держенергоенефективності розпочало процедуру укладання угод із банками-партнерами. Першопрохідцем став ПриватБанк, у якому з понеділка, 6 квітня, ОСББ уже може отримати "теплий кредит" для впровадження енергоефективних заходів. Про це повідомляє Держенергоефективності на своїй фейсбук-сторінці.
Енергоефективність житлових будинків в Україні
На шляху до сталого житлового господарства
Протягом багатьох років Україна знаходиться під тиском, пов’язаним з необхідністю проведення реформ. Для скорочення величезного енергоспоживання держава потребує великих інвестицій. Житловий сектор тут відіграє особливу роль, що підтверджує досвід реалізованих проектів Центром компетенцій з великих житлових масивів та іншими партнерами з Німеччини.
Понад 2100 ОСББ залучили близько 700 млн грн «теплих кредитів» лише за неповний 2019 рік. Такі дані перевищують показники всього 2018 р., коли більше 1600 об’єднань використало 460 млн грн кредитів на енергоефективні заходи.
Як пояснив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, результати моніторингу дії державної програми «теплих кредитів» доводять, наскільки стрімко зросла довіра ОСББ до цього механізму за 5 років. Адже держава виконує свою роль, зокрема:
На прес-конференції в ІА «УНІАН» Голова Держенергоефективності Сергій Савчуку, директор Представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні Марсель Рьотіг із експертами та головами ОСББ презентували:
- результати оцінки «теплих кредитів», проведеної Держенергоефективності,Є Фондом ім. Ф. Еберта та Українським центром соціальних реформ;
- успішні історії ОСББ, які після комплексної термомодернізації заощаджують 40-50% і більше на комунальних рахунках.
