Можна різними словами називати пам'ять поколінь, але її неможливо ігнорувати.

Вона десь під шкірою.

Волає з підсвідомого - не довіряй нікому. Інакше смерть. 

А потім приходите ви і кажете - давайте створимо ОСББ. 

Просите про довіру.

Тому вам так важко. Ви сколихуєте страхи кількох поколінь. З наляканою людиною говорити неможливо. Вона кричить. І поки вона кричить - єдине що вона чує - власний страх.