Скільки існують ОСББ в Україні, стільки ж періодично виринає ідея “стовідсоткової ОСББізації” усіх багатоквартирних будинків країни. Кожного разу міжнародні експерти та українські фахівці-практики переконують у безглуздості та безперспективності такої затії, і зрештою політики до них дослухаються, питання знімається з порядку денного. Та за якийсь час змінюється покоління політиків і їхніх радників, і знову ставиться питання: “а чи не зробити ОСББ обов’язковими в усіх багатоквартирних будинках?” Ось і зараз, коли гостро стоїть питання ремонту пошкоджених внаслідок російської агресії багатоквартирних будинків, ідея “стовідсоткової ОСББізації” знову стала предметом обговорень. Вважаємо за необхідне висловити позицію нашої спільноти.

Парламент України прийняв Закон «Про дерадянізацію законодавства України». Як пояснив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, реалізація закону серед іншого передбачає обов’язок Кабінету Міністрів України в установлені строки розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкти Житлового кодексу України, Трудового кодексу України та  Кодексу України про адміністративні проступки.

І ось щодо Житлового кодексу професійна спільнота має великі питання. Річ у тім, що такий кодекс сам по собі є анахронізмом, пережитком радянського минулого. Дерадянізація законодавства - це визнати Житловий кодекс таким, що втратив чинність. Закопати цей радянський труп. А не воскрешати його під новою назвою.

Чинне законодавство передбачає, що з 1 липня 2015 року земельна ділянка багатоквартирного будинку може належати на праві власності або постійного користування виключно безпосередньо співвласникам такого будинку (а не ОСББ, управителю чи будь-кому іншому). Законодавство гарантує збереження такого права власності або постійного користування за співвласниками навіть у разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку (що на практиці дозволяє співвласникам або відбудувати будинок, або продати ділянку і придбати житло десь інде). Починаючи з 1 липня 2015 року, передача земельної ділянки багатоквартирного будинку будь-яким суб’єктам, окрім як безпосередньо співвласникам такого будинку, є неправомірною, і може бути оскаржена будь-ким зі співвласників такого будинку. 

У той же час, механізм передачі та державної реєстрації земельної ділянки безпосередньо за співвласниками багатоквартирного будинку наразі не визначений. Створення такого механізму вимагає внесення змін до законодавчих актів і не може бути реалізоване на рівні лише підзаконних нормативно-правових актів.

Нас цілком влаштовує чинний принциповий підхід: земельна ділянка багатоквартирного будинку має належати безпосередньо його співвласникам і нікому іншому. Цей підхід повинен бути збережений, як і положення про те, що права на земельну ділянку зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку навіть у разі його руйнування.

Необхідно лише вирішити технічні питання:

1. Як визначити межі земельної ділянки багатоквартирного будинку?

2. Як забезпечити державну реєстрацію прав на земельну ділянку безпосередньо за співвласниками багатоквартирного будинку, враховуючи достатньо мінливий у часі склад таких співвласників?

3. У який спосіб, строк та з чиєї ініціативи здійснюється державна реєстрація прав на земельну ділянку за співвласниками багатоквартирного будинку?