19 серпня 2022 року набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29 липня 2022 року № 2479-IX. Він містить норми, важливі для ОСББ, що мають автономні котельні.
Законопроєкт 7029. Зниження порогу для приняття більшості рішень в ОСББ до 1/2. Знову є таки, звучить привабливо, і багато хто думає, що така норма принесе очікуване спрощення.
Отже, пропонується зняти чинну вимогу щодо необхідної більшості в ⅔ голосів щодо найважливіших фінансових та майнових питань, які розглядають загальні збори ОСББ. Але, водночас, встановити вимогу аж в ¾ голосів для одного-єдиного питання - “прощання” з підприємством-монополістом і переходом будинку, скажімо, на використання системи автономного опалення чи водопостачання.
Новації законопроєкту 7029. Можливість запрошення на збори електронною поштою.
Про законопроєкт 7029. Війна, усім складно, хочеться, щоб усе було простіше, мені також. Але труднощі - це не основна біда, біда - це "димова завіса", за якою криється брехня. І складне від цього не стає простим. Тому я вирішила написати серію постів щодо основних положень пропонованих змін для ОСББ. По перше, я би його назвала "Про торгівлю ілюзіями спрощення та зміну процедур прийняття рішень, які змушують ОСББ перереєструвати свої статути".
Шановні народні депутати України!
Спільнота ОСББ України вважає за необхідне донести вам свою позицію щодо законопроекту № 7029 від 08.02.2022 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками”, який найближчим часом планує розглядати Верховна Рада України та проти якого ми послідовно виступаємо.
22 липня профільний парламентський комітет підтримав законопроєкт № 7029 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками». За змістом це - той самий законопроєкт, який презентували на початку 2022 року перед внесенням до Парламенту, і проти якого категорично заперечує наша спільнота.
ОСББ «Титан 2020» вирішило не чекати компенсацій, які невідомо коли будуть, а самотужки розпочинати першочергові ремонтні роботи: «Комісія нам прямо сказала, що компенсація буде тільки після закінчення війни. У нас немає часу чекати, бо людям ніде жити. І до опалювального сезону треба встигнути зробити основні роботи, щоб можна було перезимувати. Решту доробимо пізніше, а якщо компенсація колись буде, то ми направимо її на ремонт чи облагородження території».
Запровадження воєнного стану на території України обмежило можливості фінансування громадами програм підтримки житлового фонду. Казначейство почало працювати в особливих умовах воєнного стану (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2021-%D0%BF#n9). Видатки для реалізації місцевих програм підтримки житлового фонду, зокрема ОСББ, потрапили у так звану третю чергу - категорію «за іншими видатками». Це призупинило виконання згаданих місцевих програм за рахунок бюджетних коштів.
Проте револьверний фонд міст АЕМУ, як фінансовий інструмент, навіть під час воєнного стану працює надійно та без зупинок. Переважно всі ОСББ, що отримали позики з РФМ АЕМУ, дотримуються графіку повернення коштів. Навіть ОСББ «Піщаного–1» з міста Краматорськ принципово переказує щомісячні виплати для того щоб інші краматорські ОСББ могли скористатися такою ж поворотною фінансовою допомогою.
1 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації” (№ 7198 від 24.03.2022). Сам по собі законопроект є позитивним сигналом для громадян. Однак є сумніви щодо можливості на практиці реалізувати передбачені ним механізми.
Ми докладно проаналізували практичні механізми та концептуальний підхід законопроекту і пропонуємо бачення того, про що насправді мав би бути подібний закон, і які механізми він повинен передбачати.
Парламент України прийняв Закон «Про дерадянізацію законодавства України». Як пояснив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, реалізація закону серед іншого передбачає обов’язок Кабінету Міністрів України в установлені строки розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкти Житлового кодексу України, Трудового кодексу України та Кодексу України про адміністративні проступки.
І ось щодо Житлового кодексу професійна спільнота має великі питання. Річ у тім, що такий кодекс сам по собі є анахронізмом, пережитком радянського минулого. Дерадянізація законодавства - це визнати Житловий кодекс таким, що втратив чинність. Закопати цей радянський труп. А не воскрешати його під новою назвою.
