Напевне, вам вже траплялося чути, що ОСББ не є господарюючим суб’єктом, що воно здійснює самозабезпечення, а не надає послуги, і що в ОСББ - “внески”, а не “тарифи”. Що стоїть за цими тезами, і які вони мають практичні наслідки? Пропонуємо розглянути детальніше, а заодно - ознайомитися з конкретними справами, де встановлений законодавчо статус “негосподарюючого суб’єкта” на практиці допоміг ОСББ захистити свою позицію в суді.

Один із поширених викликів, з яким зустрічаються ОСББ, - захоплення допоміжних приміщень. І якщо з “просто” явочним захопленням допоміжного приміщення ще можна розібратися, викликавши на місце правоохоронців та помінявши замки, то в ситуації, коли незаконний “власник” зареєстрував за собою право власності на захоплені приміщення, без звернення до суду не обійтися. Про досвід ОСББ із захисту та повернення в спільну власність допоміжних приміщень - наш сьогоднішній матеріал.

Коли хтось зі співвласників не згоден з рішеннями, прийнятими загальними зборами, то дуже рідко оскаржує їх по суті. Частіше він намагається домогтися визнання рішення недійсним з формальних підстав, як-от порушення процедури скликання і проведення зборів, голосування на них тощо. Свого часу такі співвласники не гребували і більш масштабною ціллю - домогтися фактичної ліквідації ОСББ через оскарження рішень установчих зборів. Знову ж таки, з формальних (процедурних) підстав.

У багатьох багатоквартирних будинках є квартири або нежитлові приміщення, які належать державі чи територіальній громаді. На жаль, не завжди держава і територіальні громади сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків як співвласників, особливо коли йдеться про сплату внесків. Та на те і є в Україні ОСББ, щоб повертати будь-яку ситуацію в законне русло.