За жодних обставин ділянка багатоквартирного будинку не може бути передана нікому, окрім самих співвласників будинку. На цьому наголошує Верховний Суд. Важливо, щоб це усвідомили і з цим змирилися підприємці, забудовники та органи місцевого самоврядування.

Свого часу уряди й місцеве самоврядування інших країн Східної Європи усвідомили, що вічно тримати в підвішеному стані земельне питання неможливо. І поставили крапку - чітко визначивши межі земельних ділянок всіх багатоквартирних будинків. Так стало зрозумілим, які землі вільні й можуть ще використовуватися, а які - зайняті, й зазіхати на них не можна. Бізнес і місцева влада отримали можливість займатися бізнес-проєктами та розвитком інфраструктури без ризику судових спорів. А співвласники - спокійно дбати про своє майно і свою прибудинкову територію без ризику "рейдерства".

Ще 2015 р. в Україні були прийняті зміни до законодавства, відповідно до яких Кабмін мав розробити порядок передачі земельної ділянки в постійне користування чи у власність співвласникам багатоквартирного будинку. Проте незабаром вже буде 10 років з того часу, а нічого не змінилося, окрім одного – почалась повномасштабна війна. І саме вона змушує негайно навести лад із земельними ділянками заради швидкої відбудови.

Відповідно до звіту Європейського інституту ефективності будівель (BPIE), з початку повномасштабного вторгнення (станом на лютий 2024 р.) в Україні було пошкоджено близько 1,8 млн квартир у багатоквартирних житлових будинках, 220 315 індивідуальних будинків і понад 67 206 місць у гуртожитках. Понад чверть цих об’єктів було повністю знищено.  

Це зруйноване або пошкоджене житло належало 2,5 млн людей. Частина з них змушена була виїхати за кордон чи в інший регіон або населений пункт нашої країни.  Більшість із них мріє повернутися додому – якщо не до свого старого, то до відбудованого на його місці. Однак для цього треба відновити свої будинки. А дехто погоджується отримати житловий сертифікат, відповідно до якого купує нове житло в будь-якому обраному місці.

Доки земельна ділянка під будинком не буде закріплена за співвласниками, доти забудовники будуть намагатися відібрати цю землю у людей. Передусім у тих, чиє житло знищене або пошкоджене внаслідок дій агресора.

За час війни в Україні пошкоджено або знищено понад 250 тисяч житлових будинків. Мільйони людей опинилися без даху над головою, але мріють відбудувати своє житло. Проте, аби зробити це, потрібно мати не лише документи, що засвідчують право власності на нього, але й на землю. І якщо підтвердити свої права на земельну ділянку під індивідуальними будинками в більшості випадків не проблематично, то з багатоквартирними – зовсім інша ситуація. Співвласники зруйнованого будинку можуть втратити право власності на землю і можливість його відбудувати. А якщо відмовляться від права власності на знищене житло заради отримання компенсації, відповідно до вимог держави, то ризикують опинитися і без нового житла, і без землі. 

Чи можна допомогти цим людям?

Продовжую серію блогів, присвячених захисту спільного майна багатоквартирного будинку. Сьогоднішній присвячений прибудинковій території. На нього мене надихнула зовсім свіжа постанова Верховного Суду.

Суть справи, до речі, дуже перегукується з темою попереднього мого блогу - “бізнесу” на перших поверхах. Якщо коротко, відповідач придбав у будинку квартиру на першому поверсі та здійснив її реконструкцію під лікувально-профілактичний заклад, після чого ще й самовільно демонтував клумбу з квітами, вистелив бруківку і змонтував сходи та пандус до цієї квартири. Позивач - до речі, просто власник однієї з квартир - вимагав знести самовільно збудовані споруди. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, тож справедливість і законність відновлював Верховний Суд.