У столиці активно облаштовують квартири у багатоповерхівках під офіси та комерційні приміщення. Формально – за законом. Фактично жоден із органів міської влади не бере на себе повну відповідальність за наслідки таких рішень.
Відповіді департаментів КМДА на запит "Телеграфа" показали: система дозволів розмита, а контроль – фрагментарний.
Попри звернення представників ОСББ, громадських активістів, міських голів, багатьох організацій, і навіть попри петицію проти законопроекту, яка швидко набрала необхідну для розгляду кількість голосів, президент все-таки підписав закон “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” (законопроект № 12089 від 03.10.2024). 8 квітня 2025 року він був опублікований у “Голосі України”, і з 9 квітня набирає чинності.
14 березня 2025 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” (законопроект № 12089 від 03.10.2024).
Прийнятий закон, під гаслом захисту прав добросовісного набувача, значно обмежує можливості витребування майна з чужого незаконного володіння. Введення закону в дію в тому вигляді, як він був прийнятий Верховною Радою України, унеможливить повернення у спільну власність співвласників багатоквартирного будинку його допоміжних приміщень та земельних ділянок, які раніше були незаконно привласнені органами державної влади та місцевого самоврядування.
Просимо Президента України повернути закон до Верховної Ради України для повторного розгляду, з пропозиціями:
1. Доповнити прийнятий закон положеннями, які передбачатимуть, що запроваджені ним обмеження щодо витребування майна з чужого незаконного володіння не застосовуються у випадках:
- якщо право власності на нерухоме майно було неправомірно набуте (зареєстроване, посвідчене) за територіальною громадою, державою;
- якщо нерухоме майно відповідно до законодавства належить до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку;
2. Для того, щоб власники нерухомого майна мали практичну можливість захистити свої права, відстрочити набрання чинності законом на один рік після припинення чи скасування чинного воєнного стану.
25 грудня 2024 року відбувся організований ПроОСББ вебінар "Особливості експлуатації житлових будівель: формування стратегії технічного обслуговування та ремонту будівель". З відеозаписом вебінару та презентацією можна ознайомитися нижче. Використання і поширення, як завжди, вітається!
Як повідомляє ДП «Національні інформаційні системи» на своїй офіційній вебсторінці, у програмному забезпеченні Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реалізовано можливість внесення запису про спільну сумісну власність співвласників багатоквартирного будинку. При такому внесенні поле «Вид спільної власності» автоматично заповнюється значенням «спільна сумісна», а всі поля блоків «Загальні відомості» та «Суб’єкт» блокуються для внесення інформації.
Продовжую серію блогів, присвячених захисту спільного майна багатоквартирного будинку. Сьогоднішній присвячений прибудинковій території. На нього мене надихнула зовсім свіжа постанова Верховного Суду.
Суть справи, до речі, дуже перегукується з темою попереднього мого блогу - “бізнесу” на перших поверхах. Якщо коротко, відповідач придбав у будинку квартиру на першому поверсі та здійснив її реконструкцію під лікувально-профілактичний заклад, після чого ще й самовільно демонтував клумбу з квітами, вистелив бруківку і змонтував сходи та пандус до цієї квартири. Позивач - до речі, просто власник однієї з квартир - вимагав знести самовільно збудовані споруди. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, тож справедливість і законність відновлював Верховний Суд.
Підприємці вже давно цікавляться квартирами на перших поверхах багатоквартирних будинків, відкриваючи там магазинчики, перукарні, кафе і навіть “броварні”. Останнім часом ця тенденція тільки зростає. І все б нічого, та дуже часто під торгові й виробничі приміщення підприємці переобладнують саме квартири. При цьому самовільно змінюють фасад будинку, на свій смак переоблаштовують прибудинкову територію, “прорізають” вітрини й двері замість вікон і навіть зносять несучі конструкції. На жаль, дуже мало хто з органів місцевого самоврядування належно реагує на такі порушення. Тож ОСББ і співвласникам лишається покладатися на себе.
На розгляді у Верховній Раді України перебуває законопроект № 11345 від 17.06.2024 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки”.
Загалом він присвячений іншим питанням, але ж передбачає обов’язок ОСББ і взагалі співвласників багатоквартирних будинків “здійснювати обстеження наявних приміщень підземного простору, що є спільним майном, та, у разі якщо встановлено можливість їх використання як об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, облаштовувати в них такі об’єкти, забезпечувати їх утримання”.
Голови правлінь з досвіду знають, що несанкціоноване втручання в спільне майно дуже дошкуляє під час проведення енергоефективних заходів на будинку чи навіть просто під час ремонтних робіт. Недбало "прокинуті" провайдерами кабелі чи самовільно змонтовані кондиціонери, антени, відеокамери - все це заважає полагодити покрівлю, утеплити будинок, встановити сонячні панелі. Та й, зрештою, просто руйнує конструкції будинку. Зараз, коли багато ОСББ готується до, як прогнозують, дуже непростої зими, захист спільного майна від несанкціонованого втручання є особливо важливим.
Один із поширених викликів, з яким зустрічаються ОСББ, - захоплення допоміжних приміщень. І якщо з “просто” явочним захопленням допоміжного приміщення ще можна розібратися, викликавши на місце правоохоронців та помінявши замки, то в ситуації, коли незаконний “власник” зареєстрував за собою право власності на захоплені приміщення, без звернення до суду не обійтися. Про досвід ОСББ із захисту та повернення в спільну власність допоміжних приміщень - наш сьогоднішній матеріал.
